Передкарпатська правда

  

У Старосамбірському районі греко-католицька громада хоче потіснити школу

Церковна громада Торганович унікальна далеко за межами району, бодай би тим, що наприкінці 50х  минулого століття, під час Різдвяних свят, згоріла стара деревяна церква. Однак громада села не впала духом, а навпаки проявила згуртованість, віру та неабияку твердість духу. В часи комуністичного режиму, коли навкруги закривалися та руйнувалися церковні святині, громада Торганович із Божим благословенням відстояла своє право на молитву до Бога і у 1958 році в селі постала нова мурована церква. Думаю, старшому поколінню не потрібно пояснювати, що означає збудувати нову церкву у 1958 році. Таке, без перебільшення, чудо, можна пояснити лише волею Божою.  Більш-менш мирно церковна громада пережила буремні 90=ті. І зберегла монолітність, увійшовши до УАПЦ. Конфлікт виник у 2011 році. Зо три десятки родин, із чотирьох сотень селян виявили бажання створити греко=католицьку громаду.  Немає потреби перераховувати усі перипетії суперечок, але православна громада  поставилася до своїх братів во Хресті з розумінням і більшість запропонувала греко=католикам кілька місць для побудови своєї церкви. Однак греко=католицька громада облюбувала собі територію біля школи. Спочатку самовільно встановили та освятили Хрест, привезли із села Ваньовичі розібрану деревяну каплицю, яка колись, до побудови церкви, слугувала тамтешній громаді(до речі вона так і лежить на купці не зібрана), пізніше спорудили тимчасове шатро, де і відправляють Богослужіння. Слід зазначити, що такі методи були зрозумілі та дієві на початках 90-х, коли греко=католицька церква вийшла з підпілля та виборювала свої права у рускої православної церкви. Сьогодні, на 20=тому році Незалежної України, це викликає певне несприйнття. Коли на всіх церковних та державних рівнях лунає заклик до порозуміння, до творення Єдиної Помісної Української Православної Церкви, щоб протистояти так званому "єдіному рускому міру" у Торгановичах на радість опонентам твориться розкол між людьми. Я далекий від того, що у селі діють агенти спецслужб інших недружніх держав. Це швидше недостатня поінформованість прихожан, можливо якісь свої антипатії чи гонори. Адже творення Помісної Української Православної Церкви означає рівновіддаленість від Москви і Ватикану. Богослужіння православних та греко=католиків нічим не відрізняються(обряд грецький) і незрозуміло, що заважає парафіянам молитися у церкві в якій хрестилися.

 

Зрештою, іншими словами греко=католицьку церкву можна назвати православно=католицька, що означає адміністративне підпорядкування Ватикану, а не Москві. І якщо це було актуальним в часи Речі Посполитої коли творилася греко=католицька церква, в часи комуністичного режиму, то в Незалежній Україні це якесь непорозуміння, одна українська церковна громада відділяється від іншої української церковної громади. Відгадайте з трьох раз кому це вигідно. Можливо за цим стоять якісь політичні сили, чи якісь горе політики, можливо річ у наближенні парламентських виборів? Важко мені сказати.Окремо хочу висловити свої міркування з приводу святкування храмового свята у Торгановичах, яке відзначають на Зелені свята. У день Святої Трійці(канонічна католицька церка таке свято не відзначає) 8 православних священників відслужили святочну Літургію з нагоди храмового свята Святого Духа, а у сам День Святого Духа 5 греко=католицьких священників відправляли Богослужіння поблизу шкільного подвіря. Мені незрозуміло як на це дивиться керівництво обох деканатів. Чи не є це потуранням до конфлікту.Що стосується керівництва району, то голова РДА Володимир Цегенько в часі Великого посту зустрічався із обома громадами і закликав їх до порозуміння. Водночас заявив, що не має повноважень дати дозвіл на будівництво церкви чи каплиці біля школи. Виділення ділянки в межах населеного пункту належить до компетенції сільської ради.Інша річ як ведуть себе окремі представники релігійних громад під час сесій сільради, що абсолютно не сприяє вирішенню конфлікту, а тільки його поглиблює.І все ж я глибоко переконаний, що все полюбовно владнається, була б добра воля парафіян, духовних отців та влади. Час направду складний і для збереження українськості української держави ми повинні єднатися і будь=які непорозуміння вирішувати на засадах християнської моралі. Не час розпалювати ворожнечу поміж тими, хто ще вчора молився під куполом однієї, спорудженої у часи атеїзму церкви.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Стисло

Статистика

Користувачі
12
Статті
847
Перегляди статей
2501968

На сайті 177 гостей та користувачі відсутні

FB
G+