Передкарпатська правда

  

Статті

Президентський фальтстарт опозиції

 До президентських виборів іще, як до неба пішки. І, як каже мій знайомий, "хвороба поміж людьми ходить, трамваї з тролейбусами їздять". Тобто можливі всілякі несподіванки політичного, економічного і навіть природного характеру, а опозиція вже здійняла вереск і галас навколо "єдиного кандидата". Попри, без сумніву, позитивний для опозиції результат злиття трьох із половиною партій в одну, значно більше шкоди для єдності опозиції завдає, навіть не дискусія, а сварка, яка подібна до базарної, коли сторони не чують одне одного, а волаючи стараються перекричати супротивника. Можна лише здогадуватися, яке відро помий вилиют одне на одного представники опозиції в часі, власне, передвиборчої кампанії.

І у другому турі, якщо такий буде, їх вже не помирить навіть Господь Бог. Як на мене, то у разі виборів у два тури, кандидат має бути один із самого початку, кому страшно нехай відмовиться одразу, бо дальше буде іще страшніше. Із виборами в один тур все мабуть уже зрозуміло, всі погоджуються на єдиного відразу.

 

З приводу двох турів, позиції різняться. Для того, аби визначаючи того єдиного, опозиція остаточно не пересварилася, чи навіть пережерлася, смію запропонувати такий варіант. Єдиний опозиційний, погоджений кандидат має бути зі сторони, тобто рівновіддалений від опозиційних партій. Повинна бути чітко виписана Програма дій, аж до публікації проектів першочергових пяти-десяти Указів і оприлюднені всі прізвища кандидатів на ключові посади в державі. 

Мій варант, з можливими перестановками, як версія до обговорення, за умови, що з тих,чи інших причин не зможе кандидувати Юлія Тимошенко такий:

- кандидат в Президенти - Петро Порошенко;   

- премєр - Арсеній Яценюк;

- голова Верховної Ради - Олег Тягнибок;

- мер Києва - Віталій Кличко.

Петро Порошенко не драстичний для електорату, професійно підготовлений, рівновіддалений від олігархів, відомий у Європі.

За умови відміни сумнозвісного рішення Конституційного суду і повернення повноважень премєру, Арсеній Яценюк стає йому хорошою конкурентною противагою.

Олег Тягнибок, як голова Верховної Ради, це запорука руйнування останнього оплоту комуністичних ідей, імперських амбіцій Росії, прийняття замовних законів для олігархів тощо. Тобто, всього того, що ми називаємо антиукраїнським, неєвропейським, азійським.

Віталій Кличко, зважаючи на попередні невдачі у виборах мера Києва, для ствердження та поетапного росту політичної карєри, здобуття належного досвіду управлінця, політика, досвіду державотворення, обєктивно вимушений виграти мерські вибори.

За такого розкладу, необхідною, а можливо навіть достатньою умовою має бути звільнення Юлії Тимошенко. Зважаючи на стан доровя, якщо вірити теперішнім заявам, їй необхідно буде його поправити, тюрма як відомо його не додасть. Наступний крок, обрання до парламенту та очолення більшості у статусі третейського судді між Президентом, премєром та головою ВР. У випадку непорозумінь - чергові парламентські та дострокові президентські вибори, але у же за із участю Юлії Тимошенко.

Важко сказати хто спровокував опозицію на такий роздрай, за майже два роки до виборів Президента. Однак, можна сміливо стверджувати, що партія влади лише потирає руки від задоволення.   

 

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Стисло

Статистика

Користувачі
12
Статті
847
Перегляди статей
2501943

На сайті Один гість та користувачі відсутні

FB
G+