Передкарпатська правда

  

Друга спроба встановити монумент євреям на цвинтарі у Самборі

Агенція регіональної інформації та аналітики - Гал-infо з посиланням на прес-службу Львівської ОДА повідомила,що президент Єврейського Конгресу Канади хоче встановити монумент своїм предкам із Самбора. 14 грудня голова Львівської облдержадміністрації Михайло Костюк провів зустріч з представниками Єврейського Конгресу Канади – президентом конгресу Марком Фрайманом, членом парламенту Канади, депутатом Борисом Вжесневським та архітектором Матієм Кацом.Як розповів президент Єврейського Конгресу Канади Марк Фрайман, його коріння походить з міста Самбір Львівської області, де навесні 1943 року німецькими окупантами було винищено всіх його предків і вони похоронені на цвинтарях у місті Самборі та в селі Ралівка Самбірського району. Тому в знак пам’яті та пошани до своїх рідних, він хоче встановити на місці поховання всіх євреїв Самбора пам’ятний монумент: «Старе єврейське прислів’я говорить:

«Людина може собі зробити в житті все, окрім себе поховати», тому остання доброта, котру близька людина може виконати, правильно їх поховати», - зазначив Марк Фрайман.Марк Фрайман також додав, що в планах Єврейського Конгресу Канади поставити монумент і християнам, що поховані на цьому цвинтарі, які віддали своє життя, переховуючи євреїв.Під час зустрічі Марк Фрайман також презентував проект майбутнього монументу, який було затверджено ще у 2000 році. Однак, за його словами, основна проблема – це те, що на місці поховань євреїв у Самборі  встановлено три хрести, а в єврейській релігії не дозволено ставити на місці поховання символіку інших релігій.Також Марк Фрайман поінформував, що для точної  ідентифікації  місць поховання євреїв вони планують запросити всесвітньовідомого археолога, який не вживає методи копання землі, а працює електромагнетичним способом, яка зі стовідсотковою точністю оприділить місця поховань, тому Марк Фрайман звернувся із  проханням  до голови Львівської облдержадміністрації надати дозвіл на право таких досліджень, а також долучити до цієї справи і місцевих археологів, адже для них це унікальна можливість вивчити  провідну технологію розкопок.

Голова Львівської облдержадміністрації Михайло Костюк відзначив, що історично територія Західної України була територією компактного проживання євреїв, а це говорить про те, що наш край був висококультурним та миролюбивим. Однак Друга світова війна зробила багато руйнувань і шкоди мирному населенню не лише фізичної, а й моральної. Школа комунізму також руйнувала нашу культуру та свідомість: «Тому нам потрібно вибачитися через нашу некоректну поведінку до культури єврейського народу, адже нам зрозумілий ваш дискомфорт у насаджуванні символів до символів, і ми будемо все робити для того, що задуманий проект якнайшвидше був втілений у життя, і  в першу чергу нам потрібно провести роз’яснювальну роботу із громадою Самбора»,- зазначив М.Костюк.Також Михайло Костюк додав, що результат археологічних досліджень стане вагомим аргументом в діалозі з громадою.Голова Львівської облдержадміністрації також призначив головним координатором цього проекту  начальника відділу національностей та  релігії облдержадміністрації Ігоря Держка, а координатором з питань археологічних досліджень начальника управління охорони культурної спадщини Василя Івановського.На кінець зустрічі сторони обмінялися пам’ятними подарунками.

15 грудня єврейські достойники мали зустріч із міським головою Самбора Тарасом Копиляком. У коментарі Прикарпатській правді заступник міського голови Самбора Юрій Леськів розповів, що весною цього року вже відбулася зустріч мера Самбора і представників Єврейського Конгресу Канади, на якій вони домовились про вшанування всіх похованих на єврейському цвинтарі, незалежно від віросповідання. Тепер представники Конгресу привезли макет монумента. На думку міської ради, це лише частина монументу. Під час розмови було домовлено, що на весні наступного року буде проведено археологічне дослідження електромагнетичним способом, який із стовідсотковою точністю оприділить місця поховань без копання землі і тоді буде прийняте остаточне рішення про встановлення монументу. Міська рада налаштована до співпраці і належного пошанування всіх захоронених.Історія із облагородженням єврейського кладовища в Самборі доволі складна. Спроба у 2000 році встановити монумент ледь не закінчилась міжнародним скандалом. На цей раз все виглядає миролюбиво і толерантно. Здається обидві сторони налаштовані на конструктив і зрештою захороненим на євреському кладовищі євреям, українцям, полякам, циганам, болгарам, румунам і можливо представникам інших народів буде віддано належний пошанівок.

Для того, щоб не повторилася історія понад десятирічної давності, пропонуємо читачам довідку. Ось що писала преса про ці події.

 

ДОВІДКА Прикарапатської правди: Самбір опинився в епіцентрі міжнародного скандалу

ЦВИНТАР

Йосип МАЛАНЯК

Будь євреєм у себе в хаті

І людиною, подібною до всіх,

коли виходиш із неї

(Л. Гордон, середина ХІХ ст.)

 

Саме цитату Л.Гордона використала у заголовку місцева газета “Новини Самбора”, розповідаючи читачам про проблеми, які виникли навколо колишнього єврейського цвинтаря. Про ці проблеми писала львівська преса, в тому числі й наша газета. Найбільше обурила самбірців публікація в “АиФ”, де образ українського патріота змальовано у надзвичайно образливих тонах. У конфлікт втрутилися посольства США й Ізраїлю. Торговий аташе Ізраїлю пригрозив голові Львівської обласної адміністрації Сенчукові розривом будь-яких торгових і економічних відносин між Львівською областю і державою Ізраїль, допоки не буде відновлено цвинтар у Самборі. Одне слово, емоції б’ють через верх.

А починалося усе – як і завжди – благородними намірами: упорядкуванням прилеглої до паркової зони території, де колись був єврейський цвинтар (близько 5 га землі).

На початку цього літа за справу взялися представники асоціації “Україна – Ізраїль”, позаяк організованої єврейської общини в Самборі немає. Фінансувати реставраційні роботи взявся колишній самбірчанин, громадянин США Джек Гарднер.

Після усної домовленості з міською владою розпочалися ландшафтно-пошукові роботи, у ході яких виявилося, що на цій території у 1942 році нацисти розстрілювали і захоронювали людей різних національностей, у тому числі й вояків УПА. Громадсько-політичні організації міста почали вимагати від влади одночасно вшанування жертв нацизму. Здавалося б, вимоги справедливі, але представники єврейської асоціації з релігійних мотивів відмовилися встановлювати хрести.

Минулої суботи на місцях розстрілу і поховання жертв нацизму представники громадсько-політичних організацій міста насипали три могили і встановили хрести. З оперативністю, вартою подиву, представники асоціації “Україна-Ізраїль” на чолі з паном Гарднером фотографували і фільмували свіжонасипані могили з хрестами – обіцяючи при цьому міжнародний скандал і передовиці у західних газетах, які остаточно зіпсують імідж України.

У понеділок місце конфлікту відвідав львівський намісник Степан Сенчук. Під час розмови з міським головою Самбора М. Котом з’ясувалося, що міська рада сприяла у намаганнях облагородити пустир колишнього цвинтаря. Але, як виявилося згодом, у міської влади й асоціації євреїв принципово різниться підхід до вирішення цієї проблеми. Міська влада наполягає на створенні меморіального комплексу жертвам нацизму на зразок Бабиного Яру – або пам’ятника у Денвері (США), де однаково були б пошановані представники всіх національностей і релігій. На цьому місці, до речі, є поховання румун, болгар та інших. Інша ж сторона наполягає на реставрації кладовища, яке, згідно з чинним законодавством, втратило статус цвинтаря. Поховання тут не проводяться уже понад 50 років. І особливо неприйнятним для себе євреї вважають встановлення хрестів, що суперечить канонам іудаїзму. Скидається на те, що доки будуть точитися релігійно-емоційні суперечки з претензією на міжнародний скандал, у свої законні права вступить зима, яка остудить гарячі голови. Адже потрібні в такому випадку усі “архітектурно-будівельні документи” іще не до кінця погоджені й не затвердженні. І є час знайти спільне – і прийнятне для всіх – рішення, а пан Гарднер має шанс наступного літа відкрити пам’ятник жертвам нацизму не гірший, аніж Бабин Яр – або ж той, у Денвері.

Зважаючи на цвинтарну епопею у Львові, а тепер і в Самборі, обласній раді, мабуть, слід задуматися над законодавчим забезпеченням таких проблем. А то чи не кожне галицьке містечко може стати епіцентром міжнародного скандалу зі стійким цвинтарним запахом.

POSTUP - ПОСТУП

№182 (626),

4 ЛИСТОПАДА 2000 року

 

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Стисло

Статистика

Користувачі
12
Статті
847
Перегляди статей
2501947

На сайті 164 гостей та користувачі відсутні

FB
G+