Передкарпатська правда

  

Медицина

Лікар Андрій Собко: Життєве кредо у мене ще з юності «Смерть ворогам!».

Сорокалітній львів’янин Андрій Собко щодня здійснює свій маленький подвиг, котрий для нього є просто професією, - працює лікарем-хірургом у онкологічному центрі. Відтак допомагає людям подолати страшні недуги. Коли ж на сході України розпочалася війна, Андрій Юрійович у липні 2014 року пішов до військкомату разом з молодшим братом, Романом який працює дитячим анестезіологом. Так і потрапили медиками до Збройних сил України у третю хвилю мобілізації. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни Андрія Собка та його брата Романа нагородили орденами Богдана Хмельницького III ступеня.  Утім, себе героєм не вважає. Каже, що на війні на полі бою не бував, а от під обстріли потрапляти довелося, і не раз. Ми рятували справжніх новітніх героїв України, і мали то з братом за велику честь, - розповідає Андрій Собко. – А я ж звичайний небайдужий лікар. Війна не змінила ні життєвих принципів, ні пріоритетів Андрія Собка. – Я завжди знав і знаю: москаль то ворог, і з ним треба воювати, - каже лікар. – А життєве кредо у мене ще з юності «Смерть ворогам!». За час мобілізації брати Собки працювали спочатку у мобільній бригаді. Потім у лікарні у Селідово, згодом – у 66-ому військовому госпіталі. Бували в Авдіївці, Курахово, Опитному.

За час служби брати-медики евакуювали 700 людей, провели понад 4 сотні складних операцій, врятували 120 життів мирних мешканців. – По-різному бувало, - пригадує лікар. – Переважно з братом намагалися брати на себе важких хворих. Бувало таке, що не спали по дві доби. Зрештою, у нашій зоні відповідальності був непростий у плані бойових дій напрям – старий і новий термінали Донецького аеропорту теж входили до нього. А всі знають, що там і як творилося.

Рятувати життя новітніх героїв Андрій і Роман Собки почали ще на Майдані – були і на Грушевського, а потім у Михайлівському соборі у день розстрілу Небесної Сотні.

Дружина пана Андрія теж лікар, до його обов’язку рятувати поранених на війні ставиться з повним розумінням і підтримує його у цьому. – Коли я повернувся з Майдану додому, то дружина і діти зустріли мене виконанням Державного гімну України, - розповідає Андрій Собко. – Тому у зону проведення АТО для надання медичної допомоги постраждалим готовий повернутися будь-якої миті. 

Каріна МАКОГОНЧУК

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Стисло

Статистика

Користувачі
13
Статті
958
Перегляди статей
2732808

На сайті 76 гостей та користувачі відсутні

FB
G+