Передкарпатська правда

  
×

Повідомлення

SMTP Error: data not accepted.SMTP server error: DATA command failed Detail: Daily user sending quota exceeded. 7sm5306738ljx.39 - gsmtp SMTP code: 550 Additional SMTP info: 5.4.5
SMTP Error: data not accepted.SMTP server error: DATA command failed Detail: Daily user sending quota exceeded. c21sm2524392lfb.11 - gsmtp SMTP code: 550 Additional SMTP info: 5.4.5
SMTP Error: data not accepted.SMTP server error: DATA command failed Detail: Daily user sending quota exceeded. f199sm4405681lfg.44 - gsmtp SMTP code: 550 Additional SMTP info: 5.4.5

За три дні до весілля в село приїхала жінка з вaгiтнoю дівчиною: “Ваша дівка ще знайде когось, а моя на вoсьмoм мiсяцi вже”

Старенький тролейбус нікуди не квапився. Гаряче сонце гріло його облуплені боки. І він поволі, втомлено котився міськими вулицями. Пасажири, розморені спекою, також не поспішали.

Софія залишила своє авто на стоянці біля готелю й вирушила мандрувати містом. Вона завжди так робила у вільний час. Залишала автівку, сідала в тролейбус чи трамвай і каталася містом, куди приїжджала у відрядження.

Неподалік однієї із зупинок тролейбус тяжко зітхнув, скреготнув і водій у скрипучий мікрофон оголосив: «Тролейбус далі не їде. Зіпсувався».

Пасажири збадьорилися. Почали нарікати на чиновників, спеку, свіжі й задавнені болячки. А Софія пішла до водія запитати, як вибратися з незнайомої вулиці.

– Я тут уперше. Скажіть, будь ласка.

– Софія?!

– Дмитро?!

Із колись гарного, ставного хлопчиська Дмитро перетворився у дебелого чолов’ягу. Волосся трохи посивіло. Очі стали холодними.

Обоє почувалися ніяково.

– Досі на мене ображена? – порушив мовчанку Дмитро.

– Не я ж за кілька днів від весілля відмовилася. Хоча, добре, що так сталося. Недарма кажуть: усе, що робиться – на краще. Але тоді було боляче. Хотілося провалитися крізь землю від сорому і людських пересудів.

– Мене життя також по голові не гладить. Може й, за тебе. Одна донька – і та iнвaлід. Дружина працює вдома. Шиє, коли є змога. А я гарую. Після роботи в гаражі гайки на чужих машинах кручу. Ти ж нівроку виглядаєш. Певно, добре живеш.

– Все маю для щастя: чудову сім’ю, гарну роботу.

Софії хотілося допекти Дмитрові. Як він їй колись.

Дмитрове і Софіїне села розділяв став. Люди часто, замість назви села, казали: «Треба піти на той бік ставу» або «Узяв дружину з того боку ставу».

– Гарна пара, – перемовлялися по обидва боки ставу.

– Дмитро до інституту збирається вступати. За Софією тягнеться.

– Тягнеться за чужими спідницями. Кажуть, підгулює у райцентрі. Бачили з якоюсь,

– Атож! Бачили! Вже й не можна ні з ким словом перекинутися. Він скільки часу в райцентрі працює? Третій рік, здається. Знайомих має

До весілля залишилось зовсім мало. Господині мудрували над копченим, печеним, вареним. Господарі – майстрували шалаші. Одного дня біля сільського магазину зупинилася легківка. З авто вийшла незнайома жінка. На лавці сиділо кілька місцевих пліткарок, то ж у них і запитала:

– Дмитро Іванишин тут живе?

– Тут, – дружно закивали головами молодиці. – А ви хто йому будете?

– Майбутня теща.

Очі пліткарок округлилися, наче блюдця.

– Може, ви, панунцю, не того Дмитра шукаєте. Наш скоро буде мати іншу тещу. Весілля на носі.

– Лідо, вийди-но з машини, – гукнула незнайомка.

Із «Жигулів» ледве вибралася вaгiтна дівчина.

– Ось! Восьмий місяць Дмитрове дитя носить. А він голову іншій закрутив.

– Та ні, панунцю, із Софією Дмитро ще зі старших класів зустрічається.

– А що, ця Софія також вaгiтна?

– Ні! – хором відповіли молодиці.

– Ну, й добре, – полегшено зітхнула незнайомка. – Знайде собі дівка іншого хлопця. Сідай, Лідо, в машину. Поїдемо зі сватами знайомитися. То де їхня хата?

Звістка митю облетіла обидва села. Софія та її родина не йняла віри.

– Романе, бери ровера і їдь до Іванишиних, – квапила чоловіка Софіїна матір. – Може, хтось щось наплутав. Чи поговір пустив. Треба ж замороки перед самою забавою!

На подвір’ї Іванишиних стояла чужа автівка. А з-за сусідських тинів визирали цікаві очі.

Роман зайшов до хати. Побачив незнайомих чоловіка, жінку і вагітну дівчину. Зрозумів: ніхто нічого не наплутав. Запитав, однак:

– Дмитре, це правда?

– Дядьку Романе, весілля не буде. Скажіть Софії.

Роман повернувся й подався геть.

– Ваша донька ще знайде – кричала навздогін незнайома жінка.

Господарі розбирали недобудовані шалаші. Господині підраховували чужі збитки. На Софію в селі дивилися з жалем і шепотілись за спиною. Дмитро з вaгiтною Лідою та її батькам поїхали до міста.

Небо трусило стиглі зорі у гарячі долоні літа. Вечір пахнув скошеними травами. Софія сиділа на березі ставу – сьогодні мало бути її весілля. Сьогодні вона мала бути найщасливішою на землі. Сьогодні їй нестерпно боляче.

Неначе якась невидима сила взяла дівчину за руку й повела до води. Прохолода торкнулася ніг і дyші.

– Доню! – крик Софіїного батька сполохав тихий вечір і всенький світ. Роман вскочив у капцях у воду.

– Що ти задумала? Що?

– Тату?

– Серце відчувало. Вело за тобою. Не смій брати гріха на дyшу. Дмитро не заслуговує цього. Пішов на інші руки – Господь з ним.

– Не кажіть нічого мамі.

Дмитрова дитина народилася хворою. Ліда з донькою часто потрапляли до лікарні. Зрештою, обидві родини скинулися і купили Дмитрові й Ліді помешкання в одному з обласних центрів, де є необхідна клініка. Другу дитину наpoджувати боялися.

Софія після закінчення навчання пішла працювати в турфірму. Там зустріла свою долю – Олега. Тепер у них власний туристичний бізнес. Двоє синів. Щастя і достаток у сім’ї.

– Софіє, ти надовго сюди приїхала?

– На два дні.

– То, може, б ми того, пізніше десь зустрілися. Згадали б старе.

– Навіщо? Старе залишилося в минулому.

– Тут неподалік є кнайпа. Можемо зараз піти. А тролейбус

– далі не їде. Вимушена зупинка. Як у житті. Бувай, Дмитре.

– Звернеш наліво. Там їздять автобуси і тролейбус номер

– Дякую. Хай тобі щастить!

Софія усміхнулася, махнула рукою, наче дівчисько, зістрибнула з підніжки тролейбуса і звернула направо.

Дмитро з досадою дивився услід своїй згyбі.

Автор – Ольга ЧОРНА

За матеріалами видання “Наш День

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

РАДІО ЛЕВ (тестуємо)

Loading ...

Loading ...
Winamp, iTunes Windows Media Player Real Player QuickTime Web Proxy

Стисло

Статистика

Користувачі
31
Статті
1111
Перегляди статей
3121710

На сайті 122 гостей та користувачі відсутні

FB
G+