Передкарпатська правда

  

Воєнний стан і Томос. Роздуми з приводу...

Воєнний стан і Томос. Роздуми з приводу...

Надання українській православній церкві Томосу та введення воєнного стану в Україні речі не співмірні. Томос, сподіваюсь, - на віки, згадка в історії України про введення воєнного стану, також сподіваюсь, залишиться лише згадкою, - що вперше.

Процедура запровадження воєнного стану з самого початку супроводжувалася бурхливими політдебатами на межі істерії про скасування президентських виборів. Тон задавали парламентські політичні популісти. Із цими персонажами все зрозуміло. Рейтинги опубліковані, гроші потрачені, партійні котли розігріті і зациклені на майбутніх виборах розмаїті кандидати про ніщо інше думати не можуть.

Мені видається, що запровадження воєнного стану та надання Томосу, зміна назви московської церкви мають більш тісніший взаємозвязок аніж видається на перший погляд. Процедура надання Томосу викликала прогнозовану істерію на Москві і українська влада серйозно побоювалася релігійних збурень прихожан московської церкви в Україні, адже підігріті Росією церковні збурення могли стати причиною для відкритої агресії Путіна. Мовляв, "за веру", "братьев православних ущемляют" та інше. На користь цієї версії свідчить той факт, що Президент погодився на менший термін та лише прикордонні області, адже малоймовірно, щоб у Західній, чи Центральній Україні могло статися щось подібне. Небезпека таїться у Східних та Південних регіонах, які межують безпосередньо з Федерацією.

Воєнний стан також сплутав карти пятій колоні Росії в організації провокацій. Слід зазначити, що без штучного нагнітання, самі прихожани "за вєру" "рубаху не рвуть", вочевидь у глибині душі відчуваючи ущербність молитви за ідеолога "руского мірі" Кіріла(Гундяєва) та "військову рать", яка цинічно вбиває їх співгромадян.
У канву цієї версії вплітаєть й державна агресія у Керчинській протоці, інша річ спланована чи випадкова, але введення воєнного стану остудило гарячі голови в Україні, вибило козирі у пятої колони і наших радикалів.

Отже, відсутність релігійних, соціальних, політичних заворушень в Україні, особливо у прикордонних із Москвою областях запобіжник відвертої агресії Путіна. Історія всіх путінських військових втручань у будь-яких точках світу свідчить, що спершу провокуються збурення у країні, а вже потім розгортається агресія на захист і не важливо кого і чого.

Мягкий, мирний режим воєнного стану добігає кінця, але розслаблятися зарано. Попереду 6 січня, офіційний день надання Україні Томосу, Різдвяні свята, загалом "український рамадан", вибори, а це сприятливий грунт для провокації заворушень, які можуть підіграти Путіну у розвязанні військової агресії.

 

 

 

 

 

 

Добробуд Сколе деревяний зруб

Стисло

Канал не знайдено
FB
G+

LimNet Локальні інформаційні мережі

На сайті 70 гостей та користувачі відсутні

Статистика

Користувачі
34
Статті
1544
Перегляди статей
4308811