Передкарпатська правда

  

Розслідування

Відкритий лист пану Синютці та високопосадовцям Старого Самбора від вчителя м.Старий Самбір, погорільця Людмили Білич.

"Прошу Вашого захисту і втручання.
ПРОШУ НЕБАЙДУЖИХ ЖУРНАЛІСТІВ ЗВЕРНУТИ УВАГУ НА МОЮ ПРОБЛЕМУ.
Доброго дня, шановний Олег Михайлович, шановні Старосамбірчани та високопосадовці міста Старого Самбора.
В ці передсвяткові дні я хочу подякувати всім, хто причинився до мого страшного випадку в квітні 2017р, коли спалили мою квартиру. Ці дні принесуть всім радість і щастя. Для мене побажання «Веселих свят» звучатиме швидше знущанням, а не побажанням добра.
Так, ніхто ж не винен у моєму горі! «Прикра ситуація» за словами пані Галини, депутата міської ради. Але для мене це трагедія, відчай, безвихідь. Я прекрасно знаю, що працюючи на благо міста на освітянській ниві, я не відновлю комунальний будинок, який є на балансі міської ради і в якому розміщена моя квартира. Згідно законодавства і загальноприйнятої практики в Україні такі будинки відновлює місцева влада. Але це десь в інших населених пунктах – Києві, Львові, великому чи малому селі. Тільки не в Старому Самборі – він же ж особливий.


Вельмишановний пане Володимир Хітчак, Ви мені зачитали бюджети інших міст. Але Ви не врахували єдиного – там живуть люди, і я також людина. Чи для Вас не так? Та й як і в Старому Самборі, і в інших містах і селах діють єдині Закони Держави Україна. Чи може Ви заперечите? А чи не пам’ятаєте Ви, що декілька років тому (за правління пана Грися), згорів ВЛАСНИЙ будинок на вул. Шептицькій. І чомусь людям було куплено інший будинок. Незважаючи на те, що пожежа була з їхньої вини. Не пам’ятаю, щоб колись бюджет Старого Самбора був таким безмежним. Але це при «поганому» міському голові. Сьогодні ж при значному перевиконанні бюджету і при «доброму» меру не знаходиться коштів відновити 27 кв.м. даху і несучі стіни у КОМУНАЛЬНОМУ будинку! Запитання чому цій сім’ї держава дала шанс на життя, і за яке покарання у мене забирає такий шанс? Ви навіть зневажили звернення 90% мого колективу з проханням до Вас допомогти мені! Ви ж найкращі!
Подяка вельмишановному пану Трухиму за те, що підказали чого ж я була така пасивна, за копійки працювала в школі, а не заробляла собі на житло. Тільки в цьому випадку пасивні також і Ви, тому що існує Закон України «Про освіту», який гарантує першочергове забезпечення житлом вчителя. Якщо ж міська рада не може виконати вимог законодавства України, отже пасивна вона! А Ваші звинувачення мені безпідставні.
Особлива подяка пану Волощаку, керівнику Старосамбірського РЕМу. Ви ж у нас меценат, добродій! Яке щастя, що Ви дозволяєте нещасним людям підключатися самовільно до електрики після відключення за борги. І якось зовсім не помічаєте, що при відключенні людина далі використовує світло. І Ваші працівники про те знають і «гарно спілкуються» з людиною. А може, Ви ж не знали? І не знали про те, що після офіційного відключення «показники на лічильнику змінювалися» (інформація представника обленерго).

Ні Ви, ні Ваші працівники після першої пожежі в квартирі мого сусіда і виявленні сплавленого лічильника не задали себе питанням: а як у людини міг згоріти лічильник при відключеному світлі??? Ви чемно замінили йому лічильник у 2012 році – «пали крадену електрику далі, ти ж у нас бідний, не маєш за що платити, ще замерзнеш. Зробиш ще одну пожежу – нічого страшного!». Ваші працівники чемно сказали «Ти ж то міг все спалити». І прикріпили новий лічильник! Пали на здоров’я. Ну Ви ж не винен!
Не винна і сама особа, яка самовільно підключалася до електрики. Ну що ж спалила свою квартиру і квартиру нещасної одинокої вчительки. І так діти планували будувати на тому місці будинок. А так ще й на місці моєї квартири можна будуватися, більше площі. Я ж то на вчительську зарплату не побудую! Він не винен в тому, що майже 3 години не викликав пожежників, піддаючи ризику спалити не тільки мою квартиру, а значну частину Старого Самбора, спричинити людські жертви! «Він був п’яний, що ж він винен!!!» - за словами керівників однієї «компетентної» установи! (Прізвища вкажу тоді, коли не буду пов’язана підписом на слідстві про нерозголошення).

То чому ж так воюєте з пияками-водіями на дорозі, а коли п’яна особа знищила чуже майно, КОМУНАЛЬНИЙ будинок – не винен! Або я чогось не розумію, або Ви, панове, щось не так робите! Але чомусь та п’яна особа в цей же ж час змогла передзвонити дітям і родичам. Діти відстань понад 100 км подолали швидше, ніж приїхали пожежні!
Пожежні також не винні – тільки 45 хвилин долали відстань 2 км від пожежної частини до центру міста. На резервну ж машину «не було кого посадити!» (слова пана Сеника на комісії РДА). А те, що на відстані 15 км є Самбір і в нічний час пожежна машина б доїхала за 5-10 хвилин – якось забули! Вони ж не винні!
Винна тільки я! За що – не знаю! За 28 років сумлінної нелегкої праці на благо міста? За те, що живу в Україні? За те, що живу..?
З повагою, Людмила Білич.
P.S. На факти, вказані мною, у мене є відповідні документи, аудіозаписи."

 

Стисло

Громадська інформаційно-розслідувальна мережа

Статистика

Користувачі
33
Статті
1268
Перегляди статей
3893419

На сайті 50 гостей та користувачі відсутні

FB
G+