Історико-етнографічний музей "Бойківщина" у Самборі відновив сім авторських робіт Володимира Козакевича, серед яких п’ять унікальних предметів столярства історичної ваги.
Фахівці провели повний комплекс консерваційно-реставраційних заходів для збереження семи творів мистецтва, що належать авторству Володимира Козакевича. Окрім практичного відновлення, проєкт включав ґрунтовні наукові дослідження та експертизу п’яти предметів столярства, які мають значну мистецьку цінність для регіону. Про успішне завершення робіт повідомили у Львівській обласній раді.
Володимир Козакевич був знаковою постаттю для Самбора у 1920–1930-х роках минулого століття. Він успішно поєднував роботу повітового судді з творчою діяльністю та був активним прихильником розвитку музею у міжвоєнний період. Відреставровані роботи демонструють його індивідуальний стиль та тогочасну естетику обробки дерева.
У трамваях, на парковках і навіть у меню кафе — QR-коди стали невід’ємною частиною нашого побуту. Проте за зручністю швидкої оплати криється нова небезпека: кіберполіція попереджає про хвилю «квішингу» (QR-фішингу). Про те, як працює ця схема та як захистити свій гаманець, ми розпитали начальника 8-го відділу управління протидії кіберзлочинам у Львівській області Олега БОЖИКА.
Підміна одним рухом руки
— Пане Олегу, останнім часом ми все частіше чуємо про шахрайства з QR-кодами. Розкажіть, що саме зараз відбувається на вулицях наших міст?
— Дійсно, в Україні знову активізувалася схема з підміною QR-кодів. Зловмисники розраховують на нашу звичку до швидких оплат і певну неуважність. Схема проста до примітивності: вони просто наклеюють свої «піратські» коди поверх офіційних або розклеюють власні фейкові оголошення у громадських місцях. Людина думає, що платить за паркування, а насправді переказує гроші на рахунок злочинця.
— Куди зазвичай веде такий підроблений код?
— На фішинговий сайт. Це повноцінний «двійник» реального сервісу — наприклад, сторінки оплати штрафу, квитків у транспорті чи благодійного фонду. Візуально вони майже ідентичні оригіналу. Користувач вводить дані банківської картки (номер, термін дії та CVV-код), думаючи, що здійснює транзакцію. У цей момент він власноруч віддає «ключі» від свого рахунку шахраям.
Де шукати небезпеку?
— Де варто бути особливо обережними? Де ці коди «підстерігають» нас найчастіше?
— Там, де люди поспішають і звикли платити «на ходу». Найпоширеніші локації:
Паркомати та стоянки: найлегше непомітно наклеїти чужий код.
Громадський транспорт: наліпки на вікнах чи сидіннях для оплати проїзду.
Входи на масові заходи: заміна кодів на афішах чи квитках.
Благодійність: оголошення про термінові збори коштів, де емоції часто переважають над обачністю.
— Але ж QR-коди всі виглядають майже однаково. Як пересічному громадянину зрозуміти, що перед ним пастка?
— Це складно, але можливо. Ми в Кіберполіції виділяємо чотири «золоті» правила:
Огляньте наклейку. Якщо ви бачите, що один код наклеєний поверх іншого, краї нерівні або шрифт і дизайн відрізняються від решти таблички — не скануйте його.
Дивіться на прев’ю. Сучасні смартфони показують адресу сайту ще до переходу. Якщо там набір дивних символів або назва лише віддалено нагадує офіційну — зупиніться.
Перевіряйте URL. Навіть після переходу гляньте на домен у стрічці браузера. Також обов’язково має бути захищене з'єднання — префікс https://.
Користуйтеся віртуальними картками. Для оплат у мережі та через QR-коди краще мати окрему віртуальну картку з лімітом. Це мінімізує втрати, якщо дані все ж потраплять до рук злодіїв.
Якщо ви вже «на гачку»
— Що робити, якщо людина зрозуміла, що припустилася помилки вже після натискання кнопки «Оплатити»?
— Час грає проти вас, тому діяти треба миттєво.
По-перше, негайно заблокуйте картку через мобільний додаток або гарячу лінію банку.
По-друге, подайте заяву до Кіберполіції. Це можна зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua.
І ще одне: якщо ви виявили підозрілий код у транспорті чи закладі — обов’язково повідомляйте адміністрацію цієї установи. Можливо, цим ви врятуєте кошти десятків інших людей. Будьте пильними!
Земельні електронні аукціони з продажу прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної форми власності відбудуться 7 січня, - Департамент агропромислового розвитку ЛОВА.
Пропоновані ділянки розташовані на території Боринської територіальної громади (за межами населеного пункту) Самбірського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва:
площа ділянки – 1,38 га, стартовий розмір річної плати – 382,27 грн. площа ділянки – 1,99 га, стартовий розмір річної плати – 2144,08 грн. площа ділянки – 0,23 га, стартовий розмір річної плати – 250,39 грн. площа ділянки – 0,64 га, стартовий розмір річної плати – 199,81 грн. площа ділянки – 3,18 га, стартовий розмір річної плати – 850,29 грн. площа ділянки – 6,07 га, стартовий розмір річної плати – 1848,74 грн. .
Правоохоронці встановлюють обставини смертельної дорожньо-транспортної пригоди за участю трьох автомобілів, що сталася 19 грудня у Львівському районі, та просять зголоситися очевидців. Про це повідомляє поліція Львівської області.
Аварія трапилася близько 08:00 на автодорозі "Львів – Пустомити – Меденичі" в межах села Гуменець. За попередніми даними слідства, 23-річний житель Самбірського району, керуючи автомобілем "Daewoo Lanos", не впорався з керуванням та виїхав на смугу зустрічного руху.
Там легковик зіткнувся з електрокаром "Audi E-tron", за кермом якого перебував 26-річний львів’янин. Після удару "Audi" за інерцією зіткнулася з третім автомобілем – "Volkswagen Passat" під керуванням 39-річного жителя Львова.
Наслідки зіткнення виявилися фатальними для водія "Daewoo Lanos": від отриманих травм він загинув на місці події. Кермувальник "Audi" отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до медичного закладу.