До виборів залишилось три дні. Про їх важливість в житті держави писалось і говорилось багато. Інколи занадто багато і напередодні виборів нас хочуть остаточно заплутати. Я свідомо уникаю розмови про вибори політичних партій. Там все більш-менш зрозуміло. Провладній Партії регіонів протистоїть об’єднана опозиція «Батьківщина» та ВО «Свобода». Все зрозуміло й з комуністами. Є багато питань до «Удару». Остаточно заплутала електорат Наталя Королевська.
Ми спробуємо прояснити ситуацію з виборами кандидатів-мажоритарників. Як і на початку виборчих перегонів маємо трійку лідерів, серед яких і будемо обирати того, хто направду працюватиме з людьми і для людей.
У неділю ми маємо обрати собі того, до кого зможемо звернутися у скрутну хвилину про допомогу. Того, хто хоче і може вирішити проблеми, які накопичились в районах округу. Того, хто насправді живе нашими проблемами і знає шляхи їх вирішення. Хто власними справами доказав своє вміння допомагати людям не використовуючи крадених бюджетних грошей. І що найважливіше, того, до кого ми змогли б прийти, достукатись в любу хвилину дня і ночі. Того, у кого тут спочивають батьки, похоронені родичі, хто живе і житиме серед нас. Того, чиї діти та онуки живуть поряд з нами і житимуть правнуки. За того, за кого нам не буде ні перед ким соромно, за якого не червонітимуть його близькі та родичі, що живуть поряд з нами.
Найперше поговоримо про Тетяну Чорновол, тому що – жінка, тому що багато говорити не доводиться. Всі її чесноти лише в тому, що вона від ВО «Батьківщина», адже за час виборчої кампанії нічого путнього і конкретного ми від неї не почули. На округ вона приїхала боротися з Януковичем і мабуть поїде знову до Києва і ближче до Януковича. Там боротися з ним легше і для цього депутатського мандата не потрібно.
Гірша справа для виборців округу із самовисуванцем Ярославом Дубневичем. Цей пан розпочав свою передвиборчу рекламу за рік до офіційного старту. Спочатку приспав пильність влади дружбою із нею. Підтанцьовував владі у всіх її заходах, не забуваючи вставити п’ять копійок на свою користь, а інколи відверто брешучи, як у випадку із нагородженням матерів-героїнь. Коли настав час офіційної реєстрації кандидатів в депутати, Ярослав Дубневич, потрапив у халепу. Жодна політична сила, ані від влади, ані від опозиції не дала йому притулку.
Згодом сколотив собі компанію із перебіжчиків від влади та пішов у самовисуванці, благо закон дозволяє. Щоб, хоч якось, прикрити свою політичну наготу, кинувся задобрювати національно-патріотичні сили. Згодом під не спростованим тиском преси про відмивання мільярдних коштів, все більше дрейфував у бік радикальної опозиції. А на фініші виборчих перегонів закликає «валити злочинний режим». Водночас, забуває казати правду про походження своїх мільярдів, які нажив, за даними газети «Експрес», на розкраданні бюджетних коштів з української залізниці. Для відмивання державних грошей було створено понад 63 липові фірми, які реєстрували на вісімдесятирічних бабусь, а адреси вказували від хат-розвалюх до моргів. Про зниклих, або мертвих людей, які були причетні до цих фірм також ані слова. Забуває сказати своїм виборцям, що його партнер по бізнесу очолює цей режим у Львівській області. Почувши, що запахло смаленим і виборці насамперед сприймають його як ходячу калитку з грішми, придумав собі не варті виїденого яйця угоди. На кінець виборчої кампанії, люди з його оточення, розповсюдили фальшиву газетку, в якій поливають брудом всіх кандидатів і опозиційних, і провладних, відбілюючи свого патрона від ніким і ніде не спростованих офіційних газетних публікацій в «Експресі». Більше того, Ярослав Дубневич програв сім судових позовів до газети «Експрес» (за даними «Експресу»). Про фінансові афери братів-Дубневичів, які зганьбили Україну на весь світ, пише один із найвпливовіших журналів світу «
Форбс», що виходить мільйонними накладами, а брати-Дубневичі з цього приводу, ані пари з вуст. Біда – журнал «Форбс» не підкупиш, а п’ятимільйонний тираж по всьому світу не скупиш, що пробували зробити із тиражем «Експресу», аби наші краяни не дізналися правди про них.
За минулий рік цей пан ввів в оману всі категорії населення нашого району. Возив священників за нечесно зароблені гроші у святі місця. На відмиті з державного бюджету кошти будував дитячі майданчики та вставляв вікна-двері у школах і ФАПАх. Різними подачками підкупляв та задобрював посадових осіб органів місцевого самоврядування. Знаючи, що вся його виборча кампанія вибудована на технологіях з однією метою, замакітрити людям голови і за всяку ціну здобути мандат недоторканності, щоб прикритися ним від справедливого правосуддя, цей пан настирливо втягує у спільники добродушних і наявних наших земляків, пропонуючи скріпити своїми підписами липові угоди.
Заклики, до «повалення злочинної влади», із вуст пещеного мільярдера, який наживав свої статки на деребані народних грошей при всіх урядах, починаючи від Президента Кучми і закінчуючи Президентом Януковичем, звучать фальшиво і блюзнірськи. Втративши відчуття реальності від страху не отримати мандат депутатської недоторканності, чинить тиск на журналістів районної газети, позиваючись до суду. Очевидно слабо цьому пану потягатися у судах із більш потужним «Експресом» і тим паче журналом Форбс». Він взявся за газету, яка видається за кошти районного бюджету, тобто за наші з вами гроші.
Прошу, задумайтеся шановні виборці, адже Ярослав Дубневич іще не ставши депутатом, уже хоче засудити районну газету. Лячно стає. Лише подумати, що відсудить цей пан у громади району, коли, Боже борони, стане нардепом. У день виборів, перед виборчою скринькою добре подумайте, якого майна, що належить районній громаді ми можемо позбутися, якщо дати волю таким з дозволу сказати, народним обранцям.
Подумайте, як виглядатиме наш край в очах виборців зі всієї України? Чи справді ми хочемо, щоб нас в українському парламенті представляв такий депутат?