Львівське сміття створює проблему у Самборі з дня трагедії у Грибовичах, із 2016 року. Причиною є полігон твердих побутових відходів у Самборі, який чи не найкращий в області. Київська і львівська влада тисне і тиснутиме на самбірську владу з метою прийняття львівського сміття допоки не вирішать його у Львові. Ми спробуємо максимально дистанціюватися від зацікавлених сторін у цій справі і без персоніфікації оперувати категоріями громада, влада(місцева, львівська, київська), містечкові політики тощо. Отже, вважаємо, що львівське сміття у Самборі має три складові - екологічну, економічну і політичну. Екологічна та економічна взаємоповязані, а політичну штучно приплітають місцеві політики для використання у власних інтересах.
Починаючи із 2016 року міська рада голосувала за угоди на завіз сміття зі Львова по кілька разів на рік. Угоди міськрада укладала на півроку, на кілька місяців, кожен раз по-різному. При обговоренні тривали депутатські дебати, політичні торги. На цей раз долучилася громадськість і протистояння вилилось на вулицю у формі мітингів і безстрокових віче із закликом негайно скасувати угоду, або відправити у відставку мера і депутатів. Завіз до міста будь-якого сміття є однозначно екологічне зло. Було б ідеально, якби у місті не було ніякого сміттєзвалища, але реалії протилежні. Жителі міста, особливо прилеглих до смітника вулиць, мають абсолютне і незаперечне право на екологічно безпечне життя для себе і своїх дітей і повністю підтримуємо їхнє щире прагнення до цього.
Інша складова проблеми львівського сміття для Самбора - економічна, господарська і стосується вона в основному міської влади, хоча, в кінцевому результаті, через міський бюджет й спільноти міста. Ми відкинемо інтерес підприємців які заробляли в місті на смітті і зараз підігрівають протестні настрої, маніпулюючи думкою громади. Поглянемо на проблему з точки зору міської влади.
Місто Самбір не живе у економічно замкнутому просторі. У бюджеті міста критично недостатньо коштів на фінансування життєдіяльності міста. Влада міста повинна комунікувати із львівською і київською владою для отримання фінансового ресурсу, грубо кажучи випрошувати гроші. Погодьтеся, прохання передбачає поступки з боку прохача. А не дай Боже якогось стихійного лиха, хто допоможе місту, підставить плече. Інша річ, на які поступки можна піти і як розпорядитися отриманою вигодою. Мер запевняє, що на отримані за сміття гроші закуплено техніку для комунальників і це факт,значно впорядковано сміттєзвалище. Для завершення остаточного облаштування смітника та виконання вимог припису(не заборони) Держекоінспекції області, потрібні кошти. Йдеться про шлагбаум, вагу, відеокамери. Без цього навіть власне міське сміття можуть заборонити завозити.
Теперішня угода дійсна до 30 червня і передбачає 5 автомобілів з львівським сміттям у день, якщо запрацює сміттєсортувальна лінія, то 10. Простіше кажучи 50, або 100 тонн сміття у день, по 500 грн за тонну. Суми чималенькі. Розірвання угоди може потягнути за собою судові позови з боку іншої сторони, втратою бюджетом значної суми грошей, можливе підвищення тарифів на вивіз сміття для самбірчан і в кінцевому результаті сміття й дальше возитимуть.
Зі свого боку мітингувальники не вірять владі. Кажуть, що сміття завозять на порядок більше і хтось на цьому наживається, що у майбутньому це може призвести до стихійного лиха.
Отже, тут і скривається основна проблема. Громадськість не довіряє владі. Як на мене, то все це через брак спілкування між владою і громадою. Людей не інформують про стан справ, чим справно користуються маніпулятори. Мерія не працює із ЗМІ, в соціальних мережах. Депутати не спілкуються із виборця, жителями округу. Якщо б бодай раз у місяць влада оприлюднювала інформацію про сміття - завезено стільки, отримано таку то суму, потрачено на те і те, напруга в місті значно була б нижчою. Відверте спілкування влади і громади, запорука злагоди у місті.
Тепер перейдемо до політичної складової. Вважаємо, що тут також бракує спілкування мера, заступників, депутатів із жителями міста. Багато людей вважає, що депутати ходять в міську раду як на роботу і мер може їм наказувати. Шановні самбірчани обираючи міського голову та депутатів ви повинні собі затямити, що пять років вони, практично(теоретично можливий вплив), нікому не підлягають. Над ними тільки Бог і... можливо власна совість. Закон так виписаний, що мер в одній особі Президент(його обирають всі виборці міста), Премєр-міністр(голова міськвиконкому) і голова Верховної ради(головує на сесії), а депутати меру не підпорядковані, виконують свої обовязки як їм заманеться і несуть тільки політичну відповідальність за свою діяльність.
Незнання цих речей дозволяє маніпулювати громадською думкою. Не будемо перераховувати дрібних маніпуляцій. Зупинимося лише на основній. На заклику до відставки мера і депутатів. До місцевих виборів залишилось трохи більше як півтора року. У цьому році вибори Президента України та парламенту. Рішення про розпуск та дострокові вибори міської ради приймає Верховна рада України. Хто в такий час у Києві буде займатися Самбором, не смішіть самі себе. Навіть, якщо таке допустити, то виконувати обовязки голови міста буде, або чинний мер, або секретар міської ради, або перший заступник мера. Інакше безвладдя і хаос у місті.
Не можемо не згадати про хамський поступок на вчорашньому віче, коли мужчини штовхають, нецензурно лають журналіста, молоду симпатичну жінку, яка не є депутатом і ніколи не голосує.
Не можна із несправедливістю боротися незаконними методами використовуючи наївність людей.
Зрештою, чекаємо на позачергову сесію міської ради та проанонсоване недільне віче.
Фото Миколи Сенейка.