Політична ситуація, в якій опинилась наша держава протилежна самій суті народовладдя. Влада, що покликана забезпечувати добробут народу, сама використовує народ для своїх потреб. Фактично ми знаємо, що не влада для народу, а народ для влади.
Якщо ми подивимось на події, які відбуваються у нашому районі за останні два десятиліття незалежності, простежимо жахаючу тенденцію. Все, що накопичували сотні років наші діди і прадіди розтринькано місцевою владою зі швидкістю блискавки за останні 20 років.
За останні роки втрачено практично все. Мабуть, що могли вкрали, продали та роздали. Місцева влада всіх скликань виправдовувалась майже однаково. Мовляв, союз розвалився, фінансування немає, а бюджет наповнювати треба. От і продаємо землі. Тобто продавали те, що було основою економіки нашого району.
Наша влада поводиться, як нерозумний господар. Господар, який колись добре заробляв на своїх рідних землях. Але час змінився і роботи не стало. З дурості чи з недалекоглядності наш господар почав продавати засоби виробництва. Не шукав нових клієнтів, а продав те, чим заробляв. І втратив усе. Вже немає, що продавати і чим заробляти на життя. Так само поводила себе старосамбірська влада - розтринькувала дорогоцінні землі. Той основний ресурс на якому базується вся економічна інфраструктура району.
Але уявіть іншу ситуацію, коли б про черговий мутний ґешефт люди взнали заздалегідь. Наприклад: наша влада хоче продати 10 гектарів землі по ціні, яка в десятеро нижча ринкової. Всі знають де ця земля, хто купує і хто продає. Інформація доступна через будь-яку міську чи сільську, селищну ради, через оголошення. Як ви думаєте, ризикнуть наші можновладці при такій ситуації занижувати ціну на землю? Народ переконаний, що ні. Кожен депутат десять разів подумає, чи продаватись нашим владоможцям. Продаватись тоді, коли про їхні депутатське рішення буде знати кожен їхній виборець.
Кожен, який сідає в крісло керманича має розуміти, що у владі треба працювати на громаду, а не на власну кишеню. Влада це не підняття руки на сесії, а наполеглива щоденна праця.
Чому наші жителі району не поцікавляться скільки наших народних обранців та не тільки їх, «прихватизували» землі біля міста чи села за останній термін їхньої каденції , хто саме та скільки у сотках чи гектарах та чи може проста людина яка ледве зводить кінці з кінцями на цій Богом даній землі одержати Богом даних кожному своїх хоча б 10 соток.
Так, самі найбільші патріоти нашого району, які ходять у вишиванках привласнили собі і своїм рідним тисячі гектар нашої дорогоцінної землі.
З цього приводу наша газета взяла інтерв’ю в Марії Низкогуз районного депутата Старосам-бірщини.
Маріє Антонівно, скажіть будь-ласка в 2007 році була розроблена «Схема планування» сервісної зони пропуску Нижанковичі тож чому до сьогоднішнього дня по «Схемі планування» нічого не зроблено?
Схема планування сервісної зони міжнародного автомобільного пункту пропуску «Нижанковичі» була розроблена в 2007 році на основі завдання на проектування виданого головним управлінням містобудування, архітектури та просторового розвитку Львівської ОДА. Підставою для проектування стали заходи обласної ради та ОДА щодо сприяння бізнесу та інвестиціям у Львівській області. Листом від 02.07.2008р. №16-959 за підписом начальника цього ж управління п. С.Лукашика Старосамбірську РДА було зобов’язано «організувати роботу з виконання рекомендацій, викладених у висновках матеріалів Схеми планування». Слід зауважити два важливі моменти: по-перше, в додатках до Схеми є копії цілого ряду доручень голови ОДА, першого заступника голови ОДА, матеріали, міжвідомчих нарад тощо, де фігурує прізвище тодішнього голови РДА п. М.Цепенди; по-друге, у викопіюванні з проекту роздержавлення ділянка під розміщення сервісної зони є виділеною і саме викопіювання є завірене підписом начальника управління земельних ресурсів у Старосамбірському районі п. Іваном Березовським.
Чи були зарезервовані ділянки під сервісну зону і кому на даний час вони дісталися?
Саме тому скромне мовчання одного та заяви про те, ніби зарезервованої ділянки під сервісну зону взагалі не існує іншого, виглядають як мінімум дивно. Дивно, бо величезний шмат роботи десятків людей і значна сума коштів з державного бюджету пішли намарне.
Так само пішли намарне сподівання тисяч і тисяч жителів нашого району на відкриття пункту пропуску, пов’язаний із цим ремонт багатостраждальної дороги на Нижанковичі, останньої надії на краще життя дітей і внуків. Хоча варіант виходу із даної ситуації все ж існує - це викуп землі (на яку за кошт держави вже виготовлено практично всі документи) у конкретного приватного власника знову ж за наші з вами далеко не маленькі гроші.
Чому ж районні депутати проголосували за таке рішення і віддали землю чужинцям. Чи відстоюють земельні інтереси голови сільських рад?
Дивним є і сам факт появи розпорядження про затвердження технічної документації щодо передачі даної земельних ділянок у приватну власність, оскільки таке розпорядження датоване 28 грудня 2012 року, а відповідні висновки Управління держкомзему у Старосамбірському районі та головного архітектора району датовані 29 грудня 2012р! Ще дивнішим є те, що деякі складові технічної документації датовані 2013 роком! Однак зовсім не дивно чому власниками майже 18 га земель під Нижанковичами стали жителі Луганської області, які , як стало відомо взагалі не знали де така земля знаходилась. І, відповідно, зрозумілою стає відповідь на питання чому проголосували проти розгляду даного питання на сесії районної ради ті посадовці, чиї підписи фігурують в даних розпорядженнях.
Справедливості заради треба зауважити - не голосували «за» розгляд даного питання не тільки ці посадовці, але ще дехто з присутніх в залі депутатів райради. Можливо тому, що в багатьох випадках в аналогічних розпорядженнях зустрічаються і їхні прізвища, прізвища родичів, кумів, близьких друзів? Причому в розпорядженнях, які за умови набуття широкого розголосу не зробили би честі їхнім фігурантам, оскільки прийняті також з суттєвими порушеннями Закону. Тут і приватизація 14 га славетної гори Діл в Недільній (схід села вирішив одноголосно землю не віддавати), і 61,65 га в урочищах «Гвоздець» і «Томин» в с. Гвоздець (рішення сесії сфальсифіковане, був схід села і є колективна заява на ім’я голови Львівської ОДА та начальника УВС області), 11 га в Старій Солі (без будь-яких погоджень, є заява селищного голови в правоохоронні органи), 5,27 га в Губичах (хоча частина цих земель передана в комунальну власність Солянуватської сільської ради і не може приватизовуватись за розпорядженням РДА) та ще багато чого іншого.
На вашу думку, чи надавали сільські ради згоду на передачу землі, та чи були оголошення в газеті про продаж землі?
Мова нібито йде про те, що технічні завдання на виготовлення документації із землеустрою по відведенню земельної ділянки Управлінням деркомзему складалось, видавалось на руки замовнику та реєструвалось до моменту отримання офіційного дозволу на такі дії , тобто до того, як було прийняте відповідне Розпорядження голови Старосамбірської РДА про надання дозволу на розробку проекту відводу.
Мова нібито йде про те, що чомусь в більшості «непотрібних» випадків необхідною умовою для прийняття розпорядження голови Старосамбірської РДА про надання дозволу на розробку проекту відводу мусіла бути наявність рішень сесії відповідної сільської ради про надання згоди на передачу землі у власність, а в окремих «потрібних» випадках земля безоплатно передавалась у власність при наявності навіть заперечень з боку органу місцевого самоврядування.
Мова, нібито йде про те, що інколи Розпорядження голови РДА про надання дозволів на розробку проектів відводів та про затвердження таких проектів і видачу державних актів на землю створювались та відповідно видруковувались (це підтверджують колонтитули у нижній частині частини розпоряджень) до моменту подання відповідних заяв з просьбою видати такі розпорядження !!!
Кажуть, що нібито оголошення про проведення робіт із приватизації земель було видрукуване в газеті задовго до того, як були написані заяви на ім’я голови РДА про надання дозволу на передачу землі у приватну власність, а хто та за якими критеріями проводив відбір зазначених в оголошенні земельних ділянок для їх безоплатної передачі у приватну власність та чи погоджувався такий відбір з відповідними сільськими радами невідомо дотепер.
Скільки гектарів землі було передано безплатно у власність?
Майже 100 га земель були безоплатно передані у власність саме 28 грудня 2012 року, тобто в останній робочий день року. Працівники Управлінням деркомзему та апарату РДА проявили в цей день просто нечувану працьовитість, оскільки не так просто опрацювати десятки заяв, видати десятки висновків, перевірити десятки технічних документацій, скласти та завізувати цілу купу розпоряджень. І все це в один скорочений робочий день! Однак цей день запам’ятався ще й тим, що саме в цей день відбувалася так звана «бюджетна» сесія районної ради і всі «підписанти розпоряджень були на ній присутні. Тобто для юридичного оформлення десятків «прихвати-заційних» справ залишались лічені хвилини?!!
І таких питань до такої «прихватизації» є дуже і дуже багато. А ненадання чітких і однозначних відповідей на всі ці питання може спричинитись до вкрай серйозних наслідків, в тому числі і таких що мали місце у Врадіївці.
Чи правда, що після виступу на сесії районної ради вас визивали у прокуратуру І яке було перше питання до вас?
Так, це правда! На мене написав заяву в.о. голови Старосамбірської РДА Валерій Стрижак. Першим питанням було до мене, звідки в мене з’явилися копії розпоряджень РДА. Це просто був тиск і залякування мене і решти депутатів, які захочуть сказати правду з цього приводу. А також цікаво і те, що в прокуратурі відкрилися нові населені пункти про які я навіть не згадувала на сесії.
Пані Марія, дивно чому прокуратура не зацікавилася законністю роздачі даних земель?
Я, як депутат просила внести питання про безкоштовну передачу земель під ведення сільського господарства, про те, мене підтримали тільки 42 депутати і це не дивно. Відповідно до Закону України видається земля одноразово під сільське господарство до 2 га.
На вашу думку чи є в нашому районі люди які взяли під сільське господарство одразу в двох населених пунктах, та чи мають вони родинні зв’язки з нашою владою?
Так, це близькі родичі, куми, тещі... наших посадовців.
Чи є депутати або їхні родичі, які по даному розпорядженні отримали землі нашого району?
Безперечно, є близько десяти депутатів районної ради, які отримали землю для своїх рідних та близьких.Так в дійсності в усіх розпорядженнях Старосамбірської РДА є близька родина керівництва РДА та працівників відповідних відділів та управлінь РДА.
Р.S. Нам стало відомо, що 9 липня у великому залі районної ради керівниками Старосамбірської РДА було з ініційовано зібрання сільських та міських голів але не з питання земель громади та не з питань виконання дохідної частини району, а з питання недовіри правоохоронним органам. Що це наступний хитрий хід відволікти увагу громади від важливих земельних проблем? Адже наша районна міліція Богу дякувати не ґвалтувала, не роздягалася п’яна, як бачимо із новин інших регіонів України. То чому шукаємо проблем на рівному місці, а не вирішуємо питання які вже назріли і потребують дійсно термінового розгляду.
А може це просто розборки з начальником міліції, як з депутатом, тому що голосує не на догоду очільникам, а має свою громадську позицію.
Напевно, якщо і відбудуться Врадіївські події в нашому районі, то це точно не під райвідділом міліції, а під іншими будівлями правоохоронних структур та Старосамбірської РДА і це буде не один населений пункт, а багатолюдна акція, яка захопить більше 13 населених пунктів району.
ДЖЕРЕЛО: "Прикарпатська ватра".