Несподівано на політично-господарських небосхилах з’явилося прізвище Андрія Жепка якпретендента на посаду голови Самбірської РДА. Наголошуємо, претендента, але галас у певних політичних колах здійнявся. Найперше - маса різних запитань… Ми вирішили запросити його на «Високозамківську» філіжанку кави, бо чого маємо щось говорити поза плечима? Ліпше відразу «в лоб». І з того, що ми й без нього знаємо. Йому 29 років, редактор «Самбірської газети». Освіта вища економічна (ЛНУ ім. Ів. Франка). У принципі, з колегами прийнято говорити на «ти»…
- Андрію, ти не проти?
- Звісно, Романе.
- Цікаво стало: тобі колись доводилося давати інтерв’ю, перепрошую, метрам місцевої
журналістики?
- Неодноразово як депутат і громадський діяч коментував місцеві події на телеканалах, маю
блоги в Інтернет-виданнях. Якщо говорити про інтерв’ю, то це справді перше. Дякую за запросини та можливість поговорити на «високозамківській» території, хоча не надто доречно, бо я лише кандидат. Але відкритий до розмови, питай…
- Давай для початку не про тебе. Твій колега Юрій Леськів - кандидат на посаду голови
Старосамбірської РДА. Тобі не боляче, що він наразі не потрапив у список претендентів,
погоджених Кабміном, у який потрапив ти?
- Наскільки мені відомо, перипетії стосовно голови Старосамбірської РДА досі тривають. Юрій Леськів - перспективна людина зі значним професійним потенціалом. Тому чи там, чи деінде реалізує себе та покаже з якнайкращого боку.
- Якщо не боїшся гострих запитань, то продовжимо. Безперечно, знаєш про систему ЛІФТ, про те, що районна Громадська рада на чолі з Іваном Романяком обговорювала кандидатури Світлани Дутко та Юрія Бучка і вирішила рекомендувати Кабмінові відразу двох. А добродій Жепко чомусь без пана Романяка відразу потрапляє у кабмінівський список. Чи не здається тобі, що замало прозорості і чесності. Не хочу тебе образити, але їхній досвід серйозніший.
- Щодо програми ЛІФТ, то пройшов усі етапи відбору, зокрема, психологічний тест та на знання законодавства... Стосовно роботи Громадської ради, хіба не вразило, що журналістів та громадських активістів виставили із засідання, де обговорювали кандидатів? Все це схоже на імітацію прозорості.
Громадські ради сформовані за попереднього гаранта і покликані вершити долі намісників діючого президента? Вони, мабуть, не в захопленні від нових облич.
«Цікаво» повела себе не лише самбірська районна Громадська рада. Доволі дивно до питання обговорення кандидатів підійшли і на Старосамбірщині, де за два дні до обговорення переобрали голову тамтешньої Громадської ради, відтак запросили поговорити не кандидатів після успішно пройденого LIFTу (Леськіва та Назара), а найвищого чиновника тамтешньої РДА, якого і підтримали…
Поважаю всіх кандидатів на посаду голови Самбірської РДА і не заперечую: можливо, у когось більший досвід.
- Дозволь спитати тебе про кар’єру. Комп’ютерник «Голосу Самбірщини», кореспондент «Новин Самбора», а потім - редактор «Самбірської газети». Чи не за стрімко? Тепер світить посада голови району.
- У віці 19 років прийшов на посаду оператора комп’ютерного набору, відтоді пройшов всі
щаблі до керівника. Абсолютно не цураюся попередніх місць праці, оскільки здобув там чималий досвід, знайомства, вдячний усім наставникам. У 25 років очолив осередок партії та став міським депутатом… Життя рухається вперед. Частенько тепер бачимо, що, не маючи тридцятки, люди здобувають і вищі посади.
- Давай розставимо крапки раз і назавжди. Ти - самодостатня, самостійна особа і людина з
«титулом» «зять Копиляка»…
- У нашому житті кожен чийсь син, брат, зять… Так воно є, але також буває й інакше. В людей є не лише друзі, але й недруги чи вороги. Отож, зазвичай, неприятелі намагаються ставити штампи або ж вішати ярлики. Чудово розумію підтекст запитання. Але якщо тема інтерв’ю - це моя скромна персона
як кандидата на голову Самбірської РДА, то відверто і відкрито поговорімо саме про це. А якщо запросиш колись порозмовляти на тему, який я чоловік, брат, батько чи син - теж порозмовляємо, але, мабуть, не сьогодні. Дозволь моє особисте життя залишити у межах сім’ї.
- А в принципі, навіщо тобі загалом, успішному молодому чоловікові, проблеми складного району?
- Якщо молоді люди не почнуть проявляти ініціативу тепер і вже, ризикують наступні свої роки провести у пошуках кращої долі за кордоном. Більше того, країна стоїть на межі, коли взагалі можемо її втратити, якщо швидкими темпами її не реформувати. Оті «освічені-досвідчені» за три десятки років
незалежності довели країну до зубожіння. Їм найвищий час відійти в бік і дати людям спокій.
Майбутнє повинні будувати молоді. Це, здається, зрозуміло всім. Я далеко не єдиний у цих думках. По містах і містечках, в обласних центрах і в Києві величезна армія енергійної молоді взялася за діло. І
нам все вдасться. Країна таки стане європейською не лише на словах, а за змістом.
- Чому депутат міської ради Андрій Жепко нечасто ходить на сесії міської ради?
- Більшість сесій міської ради є позачерговими. Іноді їх скликають за день, а то й за декілька годин. У мене враження, що чиновники ратуші мають свою ситуативну більшість і не рахуються з іншими депутатами, які не поділяють їхньої думки. Поряд з питаннями про звільнення від оплати за харчування дітей учасників АТО пропихають шкурні питання, а потім спекулюють на цьому. Не хочу і не братиму участь у схемах, які імплементує ратуша. Багато у цих стінах ще невідомого, але, думаю, скоро стане явним. І хтось за це відповідатиме… За таких умов моє місце як депутата - серед людей під час акцій, де вони відстоюють правду, виступаючи проти брехні, крутійства, дерибану, фальші… А ще, як одночасно депутат і журналіст, реалізую свої повноваження на газетних шпальтах, коли відверто пишу про те, що відбувається в місті, коли інші мовчать або «замотують» теми в папірці…
- Ти депутат від «Народного контролю», а йдеш у підлеглі до Президента Зеленського. Чи
готовий брати на себе відповідальність за політичну та іншу діяльність свого патрона?
- 75 відсотків наших співгромадян своїми голосами визначили теперішній курс України. Кожен має бути відповідальним на своєму місці, чесно виконувати роботу, тоді виправдаємо очікування.
- Останнім часом чи не найбільше звинувачень на твою адресу зводиться до ситуації з
«біржею праці», коли ти взяв допомогу на розвиток власного бізнесу…
- Щоб не було маніпуляцій, то кошти, а це 10 тис. грн., повернув ще задовго до остаточного
рішення суду. Це чисто людський фактор, на якому недруги прагнули здобути політичні дивіденди.
Звісно, нічого їм з того не вийшло, а так прагнули закрити мені «журналістського рота».
- Чи не здається тобі, що писати критичні матеріали на чиновників легше, ніж бути
чиновником. Як будеш реагувати на критику на власну адресу?
- Не недооцінюймо працю журналістів. Адже скільки нам треба нового навчитися, перелопатити різних документів, зібрати коментарі фахівців, щоб написати критичний матеріал. Іноді на це можуть піти тижні. Не можу наразі говорити про критику на мою адресу, бо чиновником ще не був. Але конструктивної критики не боюся. Адекватному керівникові вона навпаки мала б допомагати в
діяльності.
- Якщо ти станеш головою РДА, так чи інакше доведеться спілкуватися чи співпрацювати
з мером Самбора Юрієм Гамаром, якого ти щиро критикуєш. Як це буде виглядати?
- Це останнє, про що я думаю. Обов’язки слід виконувати сумлінно і якісно, щоб була задоволена громада та відчувався рух вперед.
- Уяви собі, що ти голова РДА, а місто забороняє ввезення сміття. «Самбірська газета» критикувала очільників міста за чужий непотріб. Як будеш виходити з ситуації?
- Ніколи «Самбірська газета» і я особисто не виступали проти ввезення районного сміття на
самбірський сміттєвий полігон. Йшлося про львівський непотреб, якого стільки не продукують ні місто, ні район разом взяті. Припускаю, що таке може трапитися і хочу заздалегідь довести до відома, що це буде політичне замовлення. Загалом я готовий до конструктивного діалогу.
- Медицина два місяці працює без зарплати. Ти критикував чиновників за недолугість, бо
не можуть людям віддати зароблене. А що будеш робити в тій ситуації сам?
- Як депутат міської ради не голосував за бюджет із очевидним дефіцитом. І ми про це заявляли на сесії міської ради. Але тоді рахували голоси… До речі, така ж проблема і з освітою. У Самбірській міській раді забезпечили преміями вище керівництво міста. Щодо місцевого бюджету - чиновники шикують: дорожезні підряди, збудували фонтан, інші закупівлі, роботи, захмарна ціна на бруківку, дороги, 100-відсоткові премії… А бюджетникам бракує коштів. Тому, коли йдеться про захищені статті, то вони повинні бути на першому місці. Сподіваюся, що медикам вдасться закрити питання зарплат цьогоріч. А досі - оті «досвідчені» докерувалися так, що далі нікуди. Погляньте, що робиться:
медики тікають за кордон через безгрошів’я. Ще трохи - і не буде кому систему поставити чи ін’єкцію зробити.
- Кого плануєш взяти у заступники, якщо призначать?
- Не забігаймо наперед, бо я ще не призначений. Отож, не відкриватиму наразі карт із заступниками. Скажу про інше, про сьогодення. Політичні опоненти прагнуть дискредитувати і минулого тижня, знаю, готували провокації проти мене. Дехто дуже не хоче реальних змін. Адже так приємно було публічно «годувати» громаду фантазіями і обіцянками, штовхаючи натомість у прірву…
Роман ІВАНЧУК, "ВЗ Самбірщина"