Свого часу підприємець Ярослав Кузьмяк був широко відомий у вузьких колах, як Славік-металіст, "циганський барон", "циганський мер", але це говорили злі на Славка люди. Прихильні до нього називали його "Кайзер", казали, що він емоційний, трохи авантюрний, часто допомогає потребуючим.
Більш голосно про Ярослава Кузьмяка заговорили у громаді міста, почали писати ЗМІ, коли він очолив футбольний клуб" Самбір", став його президентом. Писав і я багато доброго, інколи злого, бо пан Славко людина, яка притягує до себе скандальні історії. Через сварку із тодішнім мером Тарасом Копиляком Ярослав Кузьмяк залишив самбірський футбол, який до тепер приходить до тями.
Оголосивши себе ворогом Копиляка, Славко "рвав сорочку" за Юрія Гамара. Після виграшних для себе виборів, Юрія Гамара обрали мером, Ярослава Кузьмяка депутатом міської ради, він очолив одну з найбільших депутатських фракцій провладної тоді політсили партії Петра Порошенка "Солідарність".
У міській раді непосидючий і скандальний Кузьмяк розвинув бурхливу політичну і бізнесову діяльність. Використовуючи його лексикон перебував у постійних "двіжухах" і "тьорках". В основному сфери його інтересів поширювалися на комунгосп, його людина стала заступником мера з комунальних питань, інша очолила комунгосп, спорт, будівництво. Спочатку були певні успіхи, але різноманітні "тьорки-разборки", бізнеспроекти призвели до охолодження у стосунках з мером, а згодом до повного розриву і характерної для Кузьмяка мстливості. З посади комунгоспного заступника пішла його людина, а бізнес закінчився судом де його звинуватили у корупції.
Здулася й шалена на початках політична активність, сам голова депутатської фракції і її депутати перестали взагалі відвідувати сесії міської ради, "забили" на власних виборців та зайнялися дрібними й гидкими капостями, в основному на сторінках Фейсбуку.
Ненависть до Гамара повернула Кузьмяка в лоно Копиляка, куди прибився й професійний горе-активіст Дмитро Шикітка. Сам Тарас Васильович публічних випадів у бік міської влади не робить. Йому вистачає й фінансованої ним "Самбірської газети".
Проте невгамовний Кузьмяк і Дмитро Шикітка, який завжди не проти когось "подоїти", продовжують займатися в основному дрібними і гавняними капостями по відношенню до міської влади, мера, окремих депутатів.
Я довго не міг зрозуміти кого нагадує мені Ярослав Кузьмяк, з яким в мене були різні стосунки і хороші, і не дуже. Чарку пили, Славко менше, я більше, у нього і без горілки емоцій достатньо. Пишу це для шкробалів із Фейсбуку, аби не смітили на сторінках інтернету.
Повернемось до особи Кузьмяка. Я зрозумів, що він нагадує мені той пороходув із яким ходить хлопчина біля його хати. Порохотяг корисна річ, яка допомагає прибирати. А такий, як у Славка пороходув запорошує все навкруги, а інколи хляпає болотом.
Якби у депутата Ярослава Кузьмяка поправити щось там у середині і він би працював як порохотяг, то приносив би користь громаді, а іще якби позбувся дрібних і середніх "готівкових доярів", то загалом, депутат Ярослав Кузьмяк непогана людина, яка поєднує у собі дві сторони, темну і світлу, яка вже геть зблякла від сміття і болота.