Для того, щоб так необхідна сьогодні люстрація не перетворилася на банальне зведення по рахунків потрібно, насамперед, чітко визначити критерії та закріпити їх законодавчо. Якщо відкинути всіляке словоблудство, то люстрація, це насамперед очищення і в першу чергу від корупції. Саме це явище сьогодні несе більшу загрозу державності України аніж Путін. Усі розмови на міжнародному рівні із представниками України починаються із проблеми корупції. Усі розмови на побутовому рівні між обивателями закінчуються корупцією та хабарництвом. Наступним є звязки із криміналом, позаяк сама корупція це кримінал. І звісно не можливо обійтися без професіоналізму. Голови сільських та міських рад мали б самі ініціювати процеси люстрації, позаяк вони мають на своїх територіях більше влади аніж мав Янукович. Скажімо мер Самбора водночас є головою міста, ради та виконкому, який призначають за його поданням. Тобто, вся влада у місті сконцентрована в одних руках, а отже і вся відповідальність лягає на одну особу за все що робиться в місті. Інакше це, або лицемірство, або безпорадність. Для порівняння, голови райрад мало на що впливають, а на голів РДА ми мало що впливаємо. Одних обирають депутати і вони потрапляють у залежність, а інших призначають, які стають незалежними від громади. А тому через механізм люстрації голів сільрад та міст, ми започатковуємо очищення та зміцнення органів місцевої влади, що стане поштовхом для наступних кроків у зміцненні державних органів влади. 

Закон про місцеве самоврядування передбачає деякі інструменти контролю на мерами, однак їх здебільшого дотримуються формально. Чи часто ми чуємо щоквартальний звіт про рух коштів у бюджетах міст? Чи належно щорічно звітують мери перед громадою? У кращому випадку оцінку головам дають на чергових виборах, а між виборами голови практично безконтрольні.