Пільгові перевезення державою не компенсуються. Місцеві ж органи влади коштів на це не мають.
В умовах ковіду змінилася робота практично усіх сфер і галузей. Людство змушене пристосовуватися до нових вимог, враховуючи непередбачені зміни. Тому, хоча й у неділю –День автомобіліста і дорожника, з керівником ТзОВ "Самбірське АТП-14608" Іваном Романяком говорю про непрості нинішні реалії роботи очолюваного ним підприємства.
- Час швидко збігає і не віриться, що ще один робочий рік позаду...
- Якщо взяти пандемію, яка розпоча-лася у 2020 році і, починаючи з березня та закінчуючи кінцем червня-липня, ми простоювали майже на 95 відсотків; їздили лише деякі автобуси по спецрейсах, а повноцінно запрацювали вже з серпня. І то лише на 80 відсотків. Якщо порівняти минулий і нинішній рік, то зрозуміло, що в поточному наша робота покращилася. Але через загострення ситуації з пандемією знову виникають деякі труднощі. Минулого року пасажиропотік впав на 30 відсотків і така кількість людей тепер вже не буде користуватися транспортом загального користування. Вони пересіли на легкові автомобілі, на бла бла кари, попутній транспорт. Звичайно, це позначилося на фінансовому стані нашого підприємства, виникла заборгованість по податках. У даний час виходимо на нуль. Лише боїмося, щоб знову пандемія не набула значних масштабів. Якщо взяти по тих прогнозах, які є, вона набирає більшої сили. Та влада врешті-решт зрозуміла, що перевезення пасажирів зупиняти не слід. Обмежити – так, але не зупиняти повністю. Це має негативні наслідки і для пасажирів, і для перевізників, і для наповнення бюджету.
- Кількість маршруток зменшили, які виїжджають на рейси, чи залишили без змін?
- У квітні минулого року у нас два місяці не виконувався жоден рейс. Зараз вийшли на 95 відсотків до раніше існуючих перевезень. Як на мене, це добрий показник, але пасажиропотік, як вже сказано вище, знизився на 30 відсотків. Рейсів не закриваємо. Всі маршрути збережені, лише трохи обмежили кількість рейсів по колишніх Самбірському, Старосамбірському, Мостиському районах та відправленнях до Львова через зменшення пасажиропотоку.
- Чи є суттєвими для підприємства втрати коштів через бла бла кари..?
- Без сумніву. Ми – за здорову конкуренцію. Вона стимулює до покращення роботи, але не за ту, яка в нас є. Хочу повернутися до тих же, наприклад, пільгових перевезень. На даний час держава скинула всі відшкодування пільг на місцеві громади, а вони не мають коштів, тому ми залишилися заручниками ситуації. Держава нібито надає пільги, а місцева влада не може забезпечувати компенсацію за них. Ми ж, перевізники, змушені перевозити пільгові категорії громадян, а це здебільшого учасників бойових дій, число яких з кожним роком збільшується, адже війна триває і практично кожний військовий побував на Сході, тож є учасником бойових дій. Без сумніву, обов’язок кожного підприємця у чомусь їм допомогти. Але ми по суті за свої кошти допомагаємо перевозити пільговиків. А це би мала взяти на себе держава, а не перекладати на місцеве самоврядування, тож відшкодування практично не відбувається. На першому плані утримання лікарень, шкіл… У скільки обійдеться лише вартість опалення… Однак якщо ми не матимемо компенсації з боку держави за пільгові перевезення, то невдовзі до розвалу піде транспортна система цілої України. Так, у Львівській області вже припинили працювати колишні АТП у Дрогобичі, Бродах, Червонограді і на черзі Яворівське підприємство.
Не менш важливою проблемою для нас залишається брак водіїв, слюсарів...
- Які загалом питання були змушені вирішувати упродовж 2021 року?
- Поточний та капітальний ремонт рухомого складу. Купити хоча б один новий транспортний засіб були неспроможні через відсутність коштів.
Нині на деяких маршрутах треба просто дотувати перевезення, тож якщо держава не повернеться в наш бік, ми взагалі можемо зупинитися. Будемо змушені відмовитися від збиткових рейсів та маршрутів.
- Чи вдавалися вже до якихось непопулярних кроків?
- Наразі ні. Всі зобов’язання, покладені на нас, виконуємо.
Правда, йде мова про введення єдиного електронного квитка, але це на сьогодні дуже абстрактне бачення, бо вартість його зразу зросте у півтора раза. Необхідно, щоб органи місцевого самоврядування заклали в бюджети повністю компенсацію за пільгові перевезення. Це дуже громіздка робота, яка потребує ще вивчення, хоча перевізники – за введення електронного квитка. Тоді конкретно буде вказано рух автобуса і видно, чи він себе виправдовує, чи є збитковим. Відповідно зросте оплата водіїв, слюсарів та інших працівників.
- Повернемося до забезпечення підприємства працівниками…
- У даний час у нас ніхто не займається навчанням водіїв, токарів, зварювальників, електро-зварювальників, тобто людей виробничих професій. Тими спеціальностями, які потрібні нашій галузі. Нікого не хочу образити, але, якщо без окремих професій ще можна обійтися, то без робітника, слюсаря, механіка, моториста – ні.
- Говорилось про те, що у громадському транспорті міжрегіонального сполучення потрібно буде пред’являти ковід-сертифікат, негативний ПЛР-тест чи довідку, що недавно перехворіли на ковід. Як до цього поставилися водії?
- Це планувалося на міжнародних та міжобласних маршрутах. Такі водії у нас їздять. Вони мають сертифікат щодо вакцинування. Але знову ж таки, чому у цьому випадку відповідальність знову хотіли покласти на водіїв. Якщо взяти згідно закону Укра-їни, то водій не має права цього робити. Це має бути відповідальністю самого пасажира, а не того, хто його перевозить. Адже за технічний стан відповідає водій, як і за безпеку, фінансовий стан, перебування в салоні пасажира в масці. Хтось її вже в салоні зніме, а винен – водій. Чому не враховується головного: для нього на першому місці має бути безпека руху і фінансовий стан, а все решта не повинно входити в його компетентність. На водія, на жаль, чіпляють дуже багато обов’язків. Тому нами й було скеровано з цього приводу звернення до Кабміну та профільного міністерства. І добре, що вони перевірку згаданих документів з водіїв зняли, а будуть карати за їх відсутність самих громадян.
- Чи всі водії у вас вже провакциновані?
- Ні. Близько 25 відсотків. Дехто не хоче, дехто по стану здо-ров’я не може цього робити, інші вже перехворіли. Є різні причини, однак змусити когось робити щеплення – не можемо, хоча роз’яснювальну роботу ведемо.
Зараз починається осінньо-зимовий період – це важкий період для транспорту, тому бажаю всім водіям безпечного руху, безаварійної роботи. Адже від них залежить доля 30-50 людей, які перебувають у салоні автобуса. Хочеться, щоб водії безпечно виїжджали на лінії та безпечно поверталися.
Шановні жителі району! Звичайно, ви вибираєте поїздку на будь-якому транспорті, який вам потрібний, але майте на увазі: поїздка в громадському транспорті – це ваша страховка, бо ми здійснюємо страхування пасажирів. Рух ним – сплата податків у бюджети різних рівнів, а звідси пенсії, стипендії, зарплати бюджетникам , та найголовніше – це передусім гарантія вашої безпеки на дорозі.
Кожен водій перед виїздом отримує медичний допуск до роботи; транспортний засіб проходить огляд механіком. До того ж щорічно відбувається перевірка водія щодо правильності керування автобусом. Під час користування бла бла карами цього вам ніхто не може гарантувати.
Як вже закцентовано вище, держава не відшкодовує коштів за пільговий проїзд, тому інколи водій може бути стривоженим чи роздратованим, можливо, й не завжди правильно себе поводити. Несвоєчасне надходження коштів, несвоєчасний ремонт автобуса, його застарілість провокують нервозність водія. І потім він виїжджає на лінію з таким настроєм, хоча зі свого боку налаштовуємо його на врівноваженість та стриманість. Не треба ставитися до водія, що він комусь щось повинен, а розуміти: він, як і кожен, виконує свою нелегку роботу. У випадку непорозуміння водія з пасажиром, ми завжди на боці останнього, як і на боці пільговика. Адже пасажир – особа, яка, оплачуючи кошти за проїзд, дає можливість нам працювати; сплачувати податки.
Якщо у попередні роки ми сплачували понад 10 млн грн податків у рік, то нинішнього – близько 5 млн грн. І це свідчення того, як пандемія вплинула на фінансовий стан підприємства.
Повага є тоді, коли водій зупиняється перед пішохідним переходом, а пасажир, розуміючи водія, переходить швидко даний перехід. Саме поваги у час пандемії нам бракує чи не найбільше.
Поважаючи один одного, стаємо добрішими, і нам всім від цього краще.
Напередодні професійного свята хотів би усім побажати в першу чергу здоров’я, в тому числі нашим ветеранам, яких, у зв’язку з пандемією, другий рік поспіль не запрошуємо на святкування.
Працівникам підприємства, усім пасажирам, жителям об’єднаного району, краянам та усім людям доброї волі зичу миру, злагоди, порозуміння; зеленого усім світла як на трасі, так і в житті.
Марія ПУКІЙ, "ГОЛОС САМБІРЩИНИ".