Сьогодні рівно рік як ми віддали тіло Романа Іванчука землі, а душа піднеслась на небеса. Минув рік без Тебе. Ці дні породили хаос думок в голові. Одна думка доганяє, випереджає іншу, породжує питання. І відповіді немає. Немає відповіді на одне і основне запитання, яке мучить невимовно. Чому Ти пішов від нас так рано. Так раптово. Як у нас кажуть "без будьте здорові". Ти пішов назавжди. Нам залишив себе у памяті молодим, мудрим, іронічним... За останній час стало зрозуміло, що пішов не тільки друг, товариш, колега... Пішло явище в журналістиці, політиці, громадському житті під назвою Роман Іванчук і його газета "ВЗ Самбірщина". Він подавав читачам не лише новини, Він впливав на події, Він творив події, Він інколи їх провокував, аби виправити несправедливість, розвінчати неправду. Один із близьких друзів висловив припущення, що "мабуть і там треба писати, раз Він забрав газету із собою". Мабуть, ми про це не дізнаємось...
Ми відчуваємо, що Його бракує. Він у нашій памяті назавжди. Вічна память Тобі друже!