Час кожного випробовує. Теперішній, коли триває російсько-українська війна – особливо. Нелегко в таких умовах промисловцям, підприємцям, виробничникам. А вони дбають про наповнення бюджету у складних умовах, щоб можна було, утримуючи тил, давати передусім фінансовий ресурс на Збройні сили України.
Громадський транспорт є важливою складовою у цьому контексті. Тому і спілкування з директором ТзОВ "Самбірське АТП-14608" Іваном Романяком на часі не лише з огляду на професійне свято автомобілістів та дорожників.
Із слів керівника, найважче було, коли розпочалася повномасштабна війна. Перший тиждень їздили по всіх маршрутах і рейсах, але возили по два, три, чотири пасажири. Люди були стривожені, ніхто не знав, чого чекати; дехто збирався за кордон. Важко було під час пандемії, а ще гірше після 24 лютого. Та через тиждень краяни почали спокійніше реагувати на те, що відбувається.
ДОПОМОГА ЗСУ ВЖЕ У ПЕРШІ ГОДИНИ ПОВНОМАСШТАБНОЇ АТАКИ РУСНІ
Вже у перший день повномасштабного вторгнення рашистів та в наступні почали допомагати армії. Відвозили своїм транспортом бійців 24 бригади та львівської "вісімдесятки" на передову. Перша поїздка була виключно за рахунок підприємства: і водіїв відправили у відрядження, і паливо надали й амортизаційні витрати самі покрили. Лише наприкінці квітня почали отримувати хоча б паливо.
Слід розуміти: хто не годує свою армію – годуватиме чужу.
Березень-квітень працювали на 0,25 посадового окладу, хоча роботу виконувати на цілих півтори, але так сталося, що фізично не мали, чим платити людям. Хочу подякувати усім працівникам, які з розумінням поставилися до цього. Дехто був у відпустці за власний рахунок. Лише поступово почали повертатися до повної ставки. Зараз відновили вже всі маршрути і рейси. Якщо взяти в загальному, то від початку пандемії ми втратили 40 відсотків пасажирів, яких і нині не возимо, але в той же час ми не закрили жодного маршруту. Якщо і закрили, то лише окремі рейси, зменшили кількість автобусів на тому чи іншому маршруті.
Дехто з працівників звільнився. Штат скоротився на 50 чоловік, що, звичайно, вплинуло на економічний стан підприємства, але і тут було розуміння тих проблем, які з’явилися через повномасштабне вторгнення рашистів в Україну. З розумінням до цього можуть ставитися лише українці, які є патріотами своєї держави.
ОНОВЛЮВАТИ РУХОМИЙ СКЛАД – НИНІ НЕ ПІД СИЛУ
Оновлюємо рухомий склад хіба що старими машинами, на яких власними силами проводимо капітальний ремонт. Про купівлю нових – і мови не може бути.
На великі маршрути, де в кращому стані дорожнє покриття, виділили "Еталони". На гірших автошляхах курсують старі "ПАЗи" та мерседеси. Варто зазначити: якщо автобус новіший і кращої комфортності – зразу збільшується пасажиропотік, що для нас вигідно.
У загальному були змушені збільшити розрив між рейсами. Якщо на Львів раніше автобуси курсували кожних 5-10 хвилин, то тепер – 10-15, але це не вплинуло на комфортність перевезення. Більший розрив з 5 до 7 години ранку і з 19 до 20 години. Намагаємося, аби він не виходив за межі 15-20 хвилин.
ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ НЕ МОЖЕ НЕ КУРСУВАТИ
- Як відомо, були проблеми з пальним. Ви ж як давали собі раду?
- Хочу подякувати місцевій владі – начальнику Самбірської районної військової адміністрації Івану Ільчишину, Самбірському міському голові Юрію Гамару за сприяння щодо заправки пальним нашого автотранспорту на АЗС. Були моменти, що ми вже мали зупинятися, але з їх допомогою до цього не дійшло. Багато в чому у цей критичний час підтримав підприємство і наш земляк, заступник голови ЛОВА Юрій Бучко.
- А яка ситуація з мобілізацією ваших працівників?
- До нас з розумінням поставилася знову ж таки місцева військова адміністрація. Певні листи їй були адресовані з профільного міністерства на "бронь" працівників автотранспортних підприємств, а також Самбірський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, очолюваний Сергієм Бабичем. За це їм подяка, адже бачать, що ми довозимо передусім пасажирів на роботу. Завдяки цьому вдається уникати колапсу у різних сферах життєдіяльності не лише міста і району.
Звичайно, окремих наших водіїв призвали в армію. Але не масово.
Також на початку війни підприємство надавало кошти на придбання снайперських гвинтівок. Долучалися фінансово до купівлі легкових автомобілів для Збройних сил України, Самбірської тероборони; надавали автобуси на перевезення гуманітарного вантажу у зону бойових дій. Відводили місця для ремонту військової техніки. Це наш такий внесок. І зараз продовжуємо робити те, що можемо. Довозити, що потрібно, на схід України.
Краяни, а також жителі Яворівщини, Дрогобиччини, яких обслуговуємо як пасажирів, можуть бути спокійні: і надалі працюватимемо та здійснюватимемо свої функціональні обов’язки; виконуватимемо усі заплановані рейси. Зривів ніяких не буде, зрозуміло, якщо не трапиться якихось надзвичайних ситуацій. Дякувати Богу, місцева влада сприяє нашій праці.
Ми – одне із чотирьох автотранспортних підприємств області, яке надавало найбільше послуг з перевезення військових до місць дислокації.
І В УМОВАХ ВІЙНИ ТРИВАЄ РЕМОНТ ВУЛИЦЬ…
- Як депутат, які важливі рішення, прийняті на сесіях Самбірської міської ради упродовж останніх пів року, хотіли б виокремити?
- Зокрема, Рішення про виділення коштів на ЗСУ, місцевим військовим частинам, включаючи тероборону. Незважаючи, що триває війна, якщо є додаткові кошти – відбувається облаштування прибудинкових територій і поточний ремонт вулиць.
Виділяли кошти й на Теплокомуненерго, аби місто більш-менш спокійно пережило зимовий період. На одній з найближчих сесій ще обговорюватиметься дане питання.
Передбачили кошти на ремонт приміщення колишньої дитячої поліклініки, де зможуть тимчасово проживати внутрішньо переміщені особи, а потім воно залишиться у міському житловому фонді.
Розглядається також питання щодо будівництва нового житла для військовослужбовців та внутрішньо переміщених осіб, однак спершу мусить бути вирішено забезпечення фінансування з боку держави, а вже потім робитимуться наступні кроки.
Нині ж треба акумулювати кошти та спрямовувати їх на енергозберігаючі заходи; постачання газу, електроенергії. Мусять мати належну допомогу в першу чергу армія, заклади охорони здоров’я, освіти.
СПОКОЮ В РОДИНАХ, МИРУ В ДЕРЖАВІ
Напередодні професійного свята адресую щирі слова подяки своїм працівникам, які не відмовилися працювати і на 0,25% посадового окладу.
Вдячний водіям, які їздили на схід (дехто і по 8-10 разів), були там і по тижню; помічникам і заступникам, які організовували цю роботу. Зрозуміло, війна згуртовує, але й демонструє, хто є хто. Вона згуртувала і наш колектив.
Зичу усім здоров’я, спокою в родинах, миру в державі. Міцного здоров’я воїнам, які протистоять агресору, та щоб з перемогою повернулися до нас. До них зараз найбільша увага. Ми ж в тилу повинні зробити все для того, аби їм на фронті було легше. Тож і в подальшому готові підставляти плече.
Настрій буде по-справжньому святковий, коли Україна здобуде перемогу над рашистами.
Марія ПУКІЙ, "Голос Самбірщини".