Голова Старосамбірської РДА Микола Цепенда, як обіцяв, так і вчинив - зібрав місцевих політиків, щоб порадитися, кого має брати у заступники. Політики зійшлися, але, як ми і прогнозували, конкретних пропозицій було обмаль. Точніше, їх взагалі не було, натомість розмаїті активісти, як тільки зустрілися у одній залі, почали згадувати військову частину у Старому Самборі, якої вже давно нема, сирзавод та інші проблеми, які перспективи вирішення уже не мають.
Старосамбірське СБУ займатиметься місцевим «агентом ФСБ
Зал оживився після того, як Микола Цепенда згадав про «агента ФСБ» у Старосамбірському районі. Власне така інформація з’явилася в Інтернеті і навіть на офіційному сайті РДА. Щоправда, згодом публікація з офіційної сторінки зникла, але для поголосу цього було достатньо. Микола Володимирович сам затіяв ту бесіду, аби випередити імовірні запитання, а тому надав слово представнику апарату, який займається інформаційним обслуговуванням сайту.
Михайло Галевич узяв тяжкий удар на себе, визнав помилку і попросив вибачень. Зал промовчав, значить вибачив. Але пану Цепенді цього було недостатньо і він обіцяв службове розслідування та звернення в СБУ, щоб це відомство знайшло винних у провокації. Головний герой скандальної публікації Віталій Вовчик розцінив оприлюднені речі як загрозу власному життю, рідним і близьким. Міркування зводилися до того, що коли хтось із земляків, які воюють на сході, дізнається, у чому звинувачують пана Вовчика, то де гарантія, що не відбудеться "короткий бандерівський бій". Микола Володимирович, як досвідчений політик місцевого значення, парирував, мовляв, це може бути провокація і супроти нього самого, бо на сайті стаття з’явилася акурат у його перший робочий день.
Випустивши пару з приводу ФСБ і СБУ, політична громада знову взялася за давню тему. Зокрема, у пана Цепенди домагалися відповіді на запитання, чи буде у Старому Самборі дешевше світло, оскільки на горі вже крутяться вітряки. Згадали дороги, відеокамери на шляхах, які мають пильнувати за вивезенням лісу. Говорили про кадровий резерв райдержадміністрації. Згадали мобілізацію, бо лише на Старий Самбір надійшло 700 повісток. Всі, мабуть, подумали, що стільки чоловіків призовного віку у райцентрі нема. Тим паче, план на увесь район 125 осіб, а фактично призвали лише 20.
А головний «майданівець» хто?
Згодом зал знову оживився на тему місцевої політики, оскільки один із співголів ГО "Майдан Старосамбірщини" Богдан Петрина звинуватив іншого співголову Ореста Бонка, а також Миколу Гомонка у тому, що вони самозванці і не мають ані морального, ані юридичного права розповсюджувати будь-які звернення від імені "Майдану". Нагадаємо, таких звернень було немало і стосувалися вони навіть вимоги, щоб телеканали України замість реклами пропонували молитви за мир… Щоб не бути голослівним, пан Петрина підняв присутнього у залі представника управління юстиції, який підтвердив, що засновниками ГО "Майдану Старосамбірщини" є Микола Цепенда та Юрій Ігнатович, який, до слова, єдиний, що має право підпису під будь-якими зверненнями. У залі не було ні Бонка, ні Гомонка, тому їхньої точки зору не почули. Сам Юрій Ігнатович підтвердив свою значущість у керівництві "Майдану".
Тягали дубові столи...
Змушені знову вжити слово "пожвавилися", бо від політики перейшли до політичних столів… Кілька днів районом гуляли чутки, начебто регіонівські меблі, якими користувався Володимир Цегенько, повернулися у головний кабінет третього поверху "білого дому". Треба сказати, що коли вимушено закінчилася каденція пана Цегенька, він вивіз умеблювання кабінету у невідомому напрямку. Через це його наступник Мирон Пацай сидів на тих же кріслах, на яких свого часу сидів і Микола Цепенда, будучи перший раз головою РДА. Мирон Дмитрович не переймався стільцями і столами, бо казав, що його рішення від меблів не залежать. До честі пана Цепенди, він зізнався, що мав зустріч з паном Цегеньком, під час якої Володимир Дем'янович запропонував йому повернути свої меблі на попереднє місце. Пан Цепенда розповів політикам, що столи були власністю пана Цегенька, а тепер стали узаконеною власністю РДА. Тобто, меблі від Цегенька уже в законі… Сам Володимир Дем'янович пояснив нам, що меблі були його власністю, забрав для зберігання, мовляв, у час революції їх міг хтось понищити. Пропонував меблі і Мирону Пацаю, але той промовчав… Разом з меблями Володимир Дем'янович передав співчуття Миколі Цепенді, якому доводиться керувати районом у складний час.
Попри всі сирзаводи, військові частини, дешеве світло і стільці, ми все ж чекали, коли настане та важлива мить, під час якої політики запропонують Миколі Цепенді на вибір кілька кандидатур на посади заступників. Парадокс, але ніхто й нікого не запропонував. Відчувши, що ніхто й нікого не запропонує, Микола Володимирович дав політичній елеті ще кілька днів на роздуми... А свого попередника Мирона Пацая підкреслено ввічливо називав Мироном Дмитровичем і дякував йому за те, що створив при адміністрації резерв кадрів з чотирнадцяти осіб, які влітку поїдуть у Прагу вчитися керувати Україною. Нашою пропозицією Миколі Володимировичу запросити кілька заступників з Грузії очільник "білого дому" проігнорував…