Усі хочемо, щоб навіть в умовах війни якнайменше відчувався дискомфорт. Це стосується і перевезень пасажирів. Як йдуть справи у "Самбірському АТП-14608", – говорю з його керівником Іваном Романяком.
Як минулого, так і теперішнього року пасажиропотік з початком повномасштабної війни впав на 30 відсотків. Скоротили кількість рейсів, але не закрили жодного з маршрутів. Якщо на тому чи іншому маршруті їздило два автобуси, то зараз один. Зменшилася кількість відправлень. Хоч важко, але підприємство стабільно працює.
У перших числах жовтня відбулося підвищення тарифів на проїзд у громадському транспорті. Спонукала до цього залежність від енергоносіїв. Ціна на паливо зросла на 25-28 відсотків; на запчастини – від 50 до 100 відсотків; на 50-60 відсотків – на мастильні матеріали. По-дібно і на енергоносії: світло, газ, воду. Тож, щоб втриматися на ринку перевезень, були змушені піти на такий крок. Звичайно, підвищення тарифів завжди негативно впливає і на самих перевізників, і на пасажирів, бо це викликає в них невдоволення. Але варто зазначити: люди поставилися до цього з розумінням.
Найважче нині з кадрами. Самбірське АТП належить до підприємств критичної інфра-структури, бо пасажирів за будь-яких обставин і умов необхідно перевозити…
Певний відсоток працівників має військову бронь, що дається на пів року. Зараз 40 відсотків водіїв – пенсійного віку. Завдяки їм ще втримують усі перевезення.
На підприємстві не може будь-хто працювати, а лише ті, які мають відповідну категорію во-дійського посвідчення. На жаль, є небагато таких людей. Багато з тих, хто її має, поїхали за кордон і працюють на фурах або во-юють на фронті.
Та все ж, за словами Івана Романяка, прагнуть набирати молодь, яка повинна бути на кожному підприємстві, бо вона генерує нові ідеї, має своє бачення тих чи інших процесів. Вже прийняли четверо молодих людей.
Ранішні і вечірні рейси у населені пункти АТП виконує в обов’язковому порядку.
Маршрути на Львів також змогли втримати. Автобуси до обласного центру курсують кожні 10-15 хвилин. Зберегли рейси і на далекі відстані: Львів-Добромиль, Львів-Нижанковичі.
Керівник наголосив: пасажиропотік впав і на міжміські перевезення, оскільки частина пасажирів пересіла на власні автомобілі, або ті, хто їздив на роботу, пішли на фронт. Мало хто залишився на місцях. Як не прикро, але це факт.
Пільги на перевезення збережені для малозабезпечених сімей, інвалідів, учасників бойових дій, членів сімей загиблих, багатодітних сімей, незахищених верств населення. Це в залежності від міських і приміських маршрутів. Дані питання мала б закривати держава. Треба віддати належне органам місцевого самоврядування, їхнім очільникам, які, незважаючи на всі важкі моменти, думають про своїх людей і на пільгові категорії населення передбачають хоча б мінімальне відшкодування витрат перевізників.
Іван Романяк вдячний головам таких територіальних громад. Є Звернення до Президента, Верховної Ради України, аби кошти на пільгові перевезення закладалися на рівні держави. Скоріше за все у час війни це питання не буде вирішено, але тим не менше обласна адміністрація ставить перед урядом, Верховною Радою і Президентом дане питання.
Не так давно придбали вживані чотири автобуси. На нові, на жаль, немає коштів. У п’яти автобусах зробили капітальний ремонт салонів.
–У першу чергу дбаємо про безпеку пасажирів, – наголосив мій співрозмовник, тому головна увага приділяється, щоб були новими автошини і гальмівна та рульова системи.
Зверталися до Кабміну з метою зняття акцизу і ПДВ на ввезення вживаних автобусів з підвищеною комфортністю – євро 5, євро 6. Вони – на два-три класи комфортніші за наші.
На рівні ЛОВА вирішується питання про введення е-квитка, який передбачає розрахунок в автобусах банківськими картками, готівкою, що йде через систему е-квитка та за чим наглядають органи державного контролю, і карткою пільговика, яка передбачена для проведення точного обліку пільговиків. Якщо цю систему вдасться впровадити, то можна буде мати чіткий облік пільговиків і загалом усіх пасажирів. Це дозволить підвищити зарплату водіям, покращити ефективність роботи підприємства та культуру обслуговування пасажирів. Якщо хтось не хоче цього, то "Самбірське АТП -14608" навпаки – за таке нововведення.
Йдеться про те, щоб з 1 листопада можна було розраховуватися за проїзд хоча б банківськими картками на всіх маршрутах та по всіх АТП Львівської області.
З нового року планується розпочати будівництво нового діагностичного центру для сертифікації автомобілів та нової мийки самообслуговування. Є намір це робити частково власними силами, своїми коштами, а частково, взявши їх у кредит. У планах й інші задуми, які повинні б бути позитивно сприйняті нашими краянами.
Ще до кінця не впорядковано автовокзал у Самборі, автостанцію на вул. Валова. Правда, це вже зроблено у Старому Самборі, де автостанція набула гарного вигляду. Хочеться, щоб у нас було так, як за кордоном: пасажири йшли по гарній бруківці, сідали в комфортабельний автобус...
Іван Романяк сказав, що з часом це вдасться реалізувати. І наші люди почуватимуть себе справді європейцями.
Розпитала і про депутат-ську діяльність в Івана Микола-йовича, який зазначив: стартував депутатський корпус дуже добре, але на якомусь етапі почалися деякі непорозуміння, однак зараз все налагоджується, бо розуміємо: слід бути єдиними, працювати на благо Сам-бора, Перемоги над окупантом.
Дуже багато є запитань до мене, як до депутата, стосовно будівлі колишнього педуніверситету, але міськрада виділила частину коштів на його ремонт, тому є надія, що в недалекому майбутньому все буде добре. Думаю, що збережемо дане приміщення і воно ще послужить нашим краянам, місту і тому закладу, який планує відкрити в ньому свою філію. Самбірчани ще відчують користь від зробленого керівництвом громади, депутатами міської ради та виконавчим комітетом.
Усі депутати з розумінням ставляться до тих проблем, які є, в тому числі і відносно того, що планується перерозподіл ПДФО із зарплат військових з місцевих бюджетів у державний задля надання підтримки фронту.
Впевнений: “Перемога буде за нами”.
"Самбірське АТП 14-608", Іван Романяк долучилися до закупівлі антидронової рушниці, придбання автомобілів для бійців. Підприємство надає свої транспортні засоби для перевезення військових на схід, долучаєтья до різного роду допомоги нашим захисникам. Не хочеться цього виокремлювати, бо зараз всі це роблять. Кожен на своєму місці хоча б чимось, але наближає нашу Перемогу. Нині всі ордени і честь тим, хто воює на сході. Всі ж решта у тилу тихою рутинною працею повинні їм допомагати. Велика похвала і вдячність усім, хто на передовій лінії фронту.
Працівникам підприємства та його ветеранам велике спасибі напередодні професійного свята за роботу та розуміння. Усім в першу чергу мирного неба, щасливої широкої дороги, добра, здоров’я у сім’ях і родинах, Перемоги України у війні.
Марія ПУКІЙ, "ГОЛОС САМБІРЩИНИ".