Культура

З нагоди Дня міста Самбора кредитна спілка "Львівська" та Всеукраїнське Товариство "Просвіта" провели оригінальну акцію. Вони приділили увагу діточкам міста та маленьким гостям. Симпатичні працівниці Самбірського відділення дарували малятам журнал "Ангелятко". Діточки отримали змогу прочитати добрі веселі казки, загадки, пісеньки, пізнавальні оповідки та інтелектуальні завдання, які дають знання про навколишній світ, розвивають логічне мислення, спостережливість, кмітливість, а іграшки-саморобки підштовхують дитину до творчості, бажання робити щось своїми руками. 

Вітаю Вас з найвеличнішим святом кожного з нас − самостійності, незалежності нашої рідної землі − України!

 

Ми пройшли довгий і тернистий шлях до становлення своєї Незалежної, Самостійної і Соборної Української держави. Проте часу на відпочинок не маємо − справа українських Героїв − не завершена, а майбутнє України тільки у ваших, в українських руках. Бажаю Вам гідно відсвяткувати цей великий історичний день.

Бажаю щастя і любові Вашим родинам, непохитності духу та великих звершень. Пам'ятаймо, що сила кожного українця − запорука сили української нації. Тож будьмо сильними! Будьмо мужніми! Аби усі ми наблизили той день, коли наша Незалежність стане справжньою і даруватиме українцям щастя і добробут!

З повагою депутат Верховної Ради України
Андрій Тягнибок

Раз на десять років між поляками та українцями виникає драстична суперечка про події на Волині 1943 року. Здавалося б у 2003 році встановлено памятник полеглим з обох сторін, виголошено промови  і все решта. Болюча тема закрита, сторінка перегорнута. А ось і ні. Знову починають пицькатися та ятрити старі рани. Я не беруся висвітлювати цю тему ані з позиції історика, ані політика. Серед них є авторитетні і не дуже.

Спробуємо розглянути цю тему з позиції звичайного обивателя, адже як історики так і політики забувають акцентувати на власне місці подій трагедії. Трагедія трапилась не під Варшавою, чи Краковом, а на споконвічній українській Волині. Риторика окремих польських маргіналів про так звані "східні креси", це початок минулого століття, а не сучасного члена Євросоюзу. Інакше потрібно пригадати українсько-польську війну 1918-1919 років, політику санації Другої Речі Посполитої, події 1939-1941 років.

З обранням міським головою Самбора Тараса Копиляка було багато сподівань на реформування всіх комунальних служб міста. Спершу мер якісь потуги робив. Доправив до Самбора списану в Німеччині комунальну техніку, розпочав реформування міськкомунгоспу та жеків. І якщо з реформами не так все однозначно і є багато питань, то техніка для міста пригодилася, як найкраще. Хороше враження на міщан справили сміттєві контейнери. Окремі газди так собі їх вподобали, що навіть були спроби привласнити. Здавалося б нічого не потрібно видумувати, а просто замінити старі совдепівські "мусорники" на старі німецькі європейські сміттярки та де потрібно, підправити сміттєві майданчики.

Однак, чиїсь мудрі голови у ратуші вирішили виставити самбірське сміття у німецьких контейнерах по європейськи, тобто на тротуар. Незрозуміло, чи то комунальники хотіли похизуватися, чи сподівалися, що на тротуарі сміття не будуть розкидати поза баки, чи виконують прохання когось впливового, який живе поряд із старими "мусорками", але на вулиці Шевченка тривалий час європейські контейнери стоять на тротуарі. Спочатку жителі прилеглого будинку думали, що це тимчасово, але немає нічого більш постійного аніж тимчасове. 

Стисло

Статистика

  • Користувачі 3
  • Статті 4647
  • Перегляди статей 8971020

Please publish modules in offcanvas position.