З обранням міським головою Самбора Тараса Копиляка було багато сподівань на реформування всіх комунальних служб міста. Спершу мер якісь потуги робив. Доправив до Самбора списану в Німеччині комунальну техніку, розпочав реформування міськкомунгоспу та жеків. І якщо з реформами не так все однозначно і є багато питань, то техніка для міста пригодилася, як найкраще. Хороше враження на міщан справили сміттєві контейнери. Окремі газди так собі їх вподобали, що навіть були спроби привласнити. Здавалося б нічого не потрібно видумувати, а просто замінити старі совдепівські "мусорники" на старі німецькі європейські сміттярки та де потрібно, підправити сміттєві майданчики.

Однак, чиїсь мудрі голови у ратуші вирішили виставити самбірське сміття у німецьких контейнерах по європейськи, тобто на тротуар. Незрозуміло, чи то комунальники хотіли похизуватися, чи сподівалися, що на тротуарі сміття не будуть розкидати поза баки, чи виконують прохання когось впливового, який живе поряд із старими "мусорками", але на вулиці Шевченка тривалий час європейські контейнери стоять на тротуарі. Спочатку жителі прилеглого будинку думали, що це тимчасово, але немає нічого більш постійного аніж тимчасове. 

Виставка сміття на вітрину, найперше обмежує прохід, непристойно смердить, не всі самбірчани вміють поцілити самбірським сміттям у німецький бак і воно лежить на тротуарі. Воно б іще було якось зрозуміло, якби не поряд, через дорогу, старий сміттєвий майданчик,а за кілька метрів у дворі порожнє місце, де колись зносили сміття жителі вулиці цієї сторони, що тепер мусять виносити сміття на тротуар і насолоджуватися запахом власних відходів.