Самбірська районна рада готується відзначити історичну дату видатної постаті національно-визвольної боротьби України від більшовицької окупації – 130 річчя від дня народження президента Української Головної Визвольної Ради (УГВР) Кирила Осьмака.
Земля Полтавщини подарувала Україні незламного борця за її незалежність від Московії 9 травня 1890 року.
«Саме на день народження Кирила Осьмака, – сказав голова Самбірської районної ради Віталій Кімак, – 9 травня представники влади, громадські та політичні активісти покладуть квіти до величного пам’ятника засновникам УГВР, який споруджений у гірському селі Сприня. Серед них у бронзі увічнено й постать її президента Кирила Осьмака. Основні ювілейні заходи плануємо провести в липні, коли тут традиційно відзначатимемо чергову річницю УГВР».
Нагадаємо, що в 2011 році на околиці гірського с. Сприня, де зараз спортивно – туристичний оздоровчий комплекс (СТОК) «Прикарпаття» імені Кирила Осьмака, урочисто відкрито та освячено пам’ятник. Його композицію склали п’ять історичних фігур – засновників Української Головної Визвольної Ради (УГВР).
Зокрема, на ньому в бронзі постали Кирило Осьмак – президент УГВР, Роман Шухевич – голова Генерального секретаріату, Генеральний Секретар Військових Справ, головнокомандувач УПА, Ростислав Волошин – Генеральний Секретар Внутрішніх Справ, голова Великого Збору, капелан УПА о.Іван Гриньох – другий віце-президент і Дарія Ребет – член Президії УГВР.
Довідка
УГВР в липні 1944 року створена з ініціативи Організації Українських Націоналістів (ОУН) як Всеукраїнський загальнонаціональний центр, покликаний взяти на себе верховне керівництво національно–визвольною боротьбою українського народу та об’єднати якнайширше коло українських політичних партій. Нею була прийнята Платформа і Тимчасовий устрій УГВР, Універсал до українського народу, а також текст присяги воїнів Української Повстанської Армії (УПА). Президентом УГВР було обрано вихідця з Полтавщини, діяча Української Народної Республіки Кирила Осьмака.
В умовах російської займанщини УГВР стала керівним органом воюючої України. В середині 50-х років майже всі члени УГВР на території України або полягли в боротьбі з московськими загарбниками, або були у в’язницях. Та боротьба тривала, пам’ять про них не губилася на стежках історії. Вона увічнена на Самбірщині в с. Сприня.
Микола СЕНЕЙКО, Leopolis.news

