22 жовтня 2026 року виповниться 170-років від дня народження о. Михайла Зубрицького – греко-католицького священника, який 31 рік служив на парафії с. Мшанець тепер Стрілківської громади Самбірського району. Тут давно виношували план, як належно вшанувати цю унікальну для України не лише як духовну постать, а увічнити та зберегти наступним поколінням пам’ять про людину, котру називають архітектором української Бойківщини.
Відтак Громадська організація «Магура» у партнерстві із Стрілківською сільською радою, але не без активної участі настоятеля церкви с. Мшанець о. Романа Грома та його дружини Наталії , підготували проект «Код Зубрицького – 170 років архітектору української Бойківщини». Він зайняв друге місце у програмі Українського культурного фонду «Флагманські події».
Таким чином до 170-ліття о. Михайла Зубрицького належить реалізувати ряд заходів. А це – провести дослідницьку експедицію в архіви, зняти документальний фільм про о. Михайла Зубрицького, у шести містах експонувати переносну виставку, створити у Мшанці парк ім. о. Михайла Зубрицького та відкрити йому памʼятник. У програмі також фестиваль «В гості до Бойків».
Довідка. Народився о. Михайло Зубрицький 22 жовтня 1856 року в с. Кіндратів на Турківщині в селянській родині. Навчався у Дрогобичі та Львівській духовній семінарії. З 1883 року служив парафіяльним священником у с. Мшанець, де перетворив парафію на осередок культурного та економічного розвитку: заснував читальню «Просвіти», крамницю, позичкову касу, вчив селян господарювати.
У Мшанці о. Зубрицький був незмінним парохом. Завдяки йому село найбільш досліджене в історико-етнографічному вимірі в усій Центрально-Східній Європі. Загалом це відомий етнограф, фольклорист, дослідник бойківської культури, історик, педагог, громадський діяч, перший священник як дійсний член НТШ.
Науковими працями о. Зубрицького свого часу послуговувалися Михайло Грушевський, Іван Франко, Володимир Гнатюк, Філарет Колеса.
А ще отець Зубрицький – капелан підприємництва, оскільки сприяв мешканцям бойківського села в повсякденному житті, навчав їх ефективного господарювання, організовував позикові каси, кооперативи.
Спадщину цієї багатогранної особистості ще вивчають сучасники-науковці, а також історико-культурні етнографічні товариства, зокрема «Бойківщина». Залишив понад 360 наукових праць та дописів у періодиці. Всеукраїнське об’єднання «Письменники Бойківщини» серед своїх літераторів заснувало мистецький конкурс його імені.
Микола СЕНЕЙКО, Leopolis.news