У ніч на 26 липня 2026 року в селі Бісковичі Самбірського району сталася смертельна пожежа в приватному житловому будинку.
О 02:23 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про займання в одноповерховому цегляному будинку. На місце події виїхали вогнеборці 12-ї державної пожежно-рятувальної частини м. Самбір та працівники місцевої пожежної команди села Воютичі.
Останнім часом мережу заполонили повідомлення про нібито «нові правила нарахування пенсій з 1 вересня». Фейк активно поширюють канали-мільйонники, маніпулюючи темою соціальних виплат. Як працює ця пастка та чому звичайний клік може коштувати вам доступу до банківських рахунків?
Про деталі схеми та правила цифрової безпеки розповідає начальник сектору управлінння протидії кіберзлочинам у Львівській області Дмитро Калька.
Пане Дмитре, соцмережі буквально «вибухають» новинами про зміни в пенсіях. Що насправді стоїть за цими постами?
Ми маємо справу з класичною соціальною інженерією, - пояснює кіберполіцейський. Шахраї використовують найбільш чутливу тему — гроші та соціальні гарантії. Схема виглядає так: створюється пост про «радикальні зміни» або «доплати», а щоб дізнатися деталі, користувачу пропонують обрати свій рік народження та перейти за посиланням. Це маніпуляція. Жодного стосунку до офіційних роз’яснень Пенсійного фонду ці публікації не мають.
Чому зловмисники акцентують саме на році народження?
Це психологічний прийом. Коли людина бачить конкретну категорію — наприклад, «для тих, хто народився до 1970 року» — у неї виникає ілюзія персоналізованої інформації. Це притупляє пильність. Людина думає: «Це стосується саме мене», і натискає на посилання, не замислюючись про наслідки.
Чим небезпечний такий перехід для звичайного користувача?
Наслідки можуть бути різними, але всі вони загрожують вашій безпеці, каже Дмитро:
Фішинг: Вас спрямовують на сайт, який імітує державний портал або банківський додаток. Якщо ви введете там свої дані (номер телефону, пароль), вони миттєво потраплять до рук злочинців.
Захоплення акаунта: Часто посилання просить «авторизуватися через Telegram». Як тільки ви це зробите — ви втрачаєте доступ до свого профілю, а шахраї починають розсилати прохання про позику грошей вашим контактам.
Шкідливе програмне забезпечення: Перехід може ініціювати завантаження вірусу, який зчитуватиме дані з вашого смартфона.
Як розпізнати шахрайську пастку? Поради від кіберполіції:
Перевіряйте джерело: Офіційні новини публікуються лише на доменах .gov.ua. Якщо посилання веде на інший сайт або просить підписатися на інший Telegram-канал — це 100% фейк.
Дивіться на «галочку»: Верифіковані канали державних установ мають синю позначку підтвердження.
Критично оцінюйте заклики: Фрази «Тільки сьогодні!», «Терміново дізнайся свою суму!» — це типові ознаки шахрайського тиску.
— Де громадянам шукати достовірну інформацію, щоб не стати жертвою?
Довіряйте тільки офіційним ресурсам Пенсійного фонду України. Це сайт www.pfu.gov.ua, їхні офіційні сторінки у Facebook та Telegram. Жодних «закритих списків» у сторонніх каналах не існує.
Що робити, якщо людина все ж таки перейшла за посиланням і ввела дані?
Перш за все — не панікувати. Потрібно негайно змінити паролі до всіх важливих сервісів та перевірити пристрій антивірусом. Якщо ви ввели дані банківської картки — заблокуйте її через додаток або гарячу лінію банку. І обов’язково повідомте нам. Подати електронне звернення до Кіберполіції можна за посиланням на нашому офіційному сайті. Пам'ятайте: ваша цифрова гігієна — це ваш фінансовий спокій.
У трамваях, на парковках і навіть у меню кафе — QR-коди стали невід’ємною частиною нашого побуту. Проте за зручністю швидкої оплати криється нова небезпека: кіберполіція попереджає про хвилю «квішингу» (QR-фішингу). Про те, як працює ця схема та як захистити свій гаманець, ми розпитали начальника 8-го відділу управління протидії кіберзлочинам у Львівській області Олега БОЖИКА.
Підміна одним рухом руки
— Пане Олегу, останнім часом ми все частіше чуємо про шахрайства з QR-кодами. Розкажіть, що саме зараз відбувається на вулицях наших міст?
— Дійсно, в Україні знову активізувалася схема з підміною QR-кодів. Зловмисники розраховують на нашу звичку до швидких оплат і певну неуважність. Схема проста до примітивності: вони просто наклеюють свої «піратські» коди поверх офіційних або розклеюють власні фейкові оголошення у громадських місцях. Людина думає, що платить за паркування, а насправді переказує гроші на рахунок злочинця.
— Куди зазвичай веде такий підроблений код?
— На фішинговий сайт. Це повноцінний «двійник» реального сервісу — наприклад, сторінки оплати штрафу, квитків у транспорті чи благодійного фонду. Візуально вони майже ідентичні оригіналу. Користувач вводить дані банківської картки (номер, термін дії та CVV-код), думаючи, що здійснює транзакцію. У цей момент він власноруч віддає «ключі» від свого рахунку шахраям.
Де шукати небезпеку?
— Де варто бути особливо обережними? Де ці коди «підстерігають» нас найчастіше?
— Там, де люди поспішають і звикли платити «на ходу». Найпоширеніші локації:
Паркомати та стоянки: найлегше непомітно наклеїти чужий код.
Громадський транспорт: наліпки на вікнах чи сидіннях для оплати проїзду.
Входи на масові заходи: заміна кодів на афішах чи квитках.
Благодійність: оголошення про термінові збори коштів, де емоції часто переважають над обачністю.
— Але ж QR-коди всі виглядають майже однаково. Як пересічному громадянину зрозуміти, що перед ним пастка?
— Це складно, але можливо. Ми в Кіберполіції виділяємо чотири «золоті» правила:
Огляньте наклейку. Якщо ви бачите, що один код наклеєний поверх іншого, краї нерівні або шрифт і дизайн відрізняються від решти таблички — не скануйте його.
Дивіться на прев’ю. Сучасні смартфони показують адресу сайту ще до переходу. Якщо там набір дивних символів або назва лише віддалено нагадує офіційну — зупиніться.
Перевіряйте URL. Навіть після переходу гляньте на домен у стрічці браузера. Також обов’язково має бути захищене з'єднання — префікс https://.
Користуйтеся віртуальними картками. Для оплат у мережі та через QR-коди краще мати окрему віртуальну картку з лімітом. Це мінімізує втрати, якщо дані все ж потраплять до рук злодіїв.
Якщо ви вже «на гачку»
— Що робити, якщо людина зрозуміла, що припустилася помилки вже після натискання кнопки «Оплатити»?
— Час грає проти вас, тому діяти треба миттєво.
По-перше, негайно заблокуйте картку через мобільний додаток або гарячу лінію банку.
По-друге, подайте заяву до Кіберполіції. Це можна зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua.
І ще одне: якщо ви виявили підозрілий код у транспорті чи закладі — обов’язково повідомляйте адміністрацію цієї установи. Можливо, цим ви врятуєте кошти десятків інших людей. Будьте пильними!
Останнім часом у популярних Telegram-каналах з мільйонною аудиторією з’явилися повідомлення про нібито зміну правил нарахування пенсій з 1 вересня. Для отримання деталей користувачам пропонують обрати свій рік народження та перейти за спеціальним посиланням, - каже кіберполіцейська Валерія Івкова.
Такі повідомлення не мають нічого спільного з офіційними роз’ясненнями державних органів. Подібні публікації є маніпуляцією: вони використовують чутливі теми, аби привернути увагу користувачів і спонукати їх переходити на сторонні ресурси. Частина таких сайтів може містити ризики для безпеки персональних даних.
Кіберполіція наголошує: офіційна інформація про пенсії, соціальні виплати, субсидії та пільги поширюється лише через офіційні ресурси Пенсійного фонду України.
Рекомендуємо користуватися виключно достовірними каналами:
Сайт: www.pfu.gov.ua
Facebook: www.facebook.com/pfu.gov.ua
Telegram: https://t.me/PensFund
Кіберполіція та Пенсійний фонд України закликають громадян не довіряти повідомленням із сумнівних джерел і не переходити за підозрілими посиланнями.
Будьте уважними та орієнтуйтесь виключно на повідомлення з офіційних джерел державних установ.
Якщо ж ви стали жертвою кіберзлочину або помітили ознаки шахрайства в інтернеті - подайте електронне звернення до кіберполіції за посиланням.
У ході проведення спецоперації за участю українських поліцейських знешкоджено хакерське угруповання, яке інфікувало вірусами-вимагачами мережі провідних світових компаній, спричинивши підприємствам збитки на мільярди доларів. Наразі зловмисники затримані, частина їх вже постала перед судом, а на їх статки накладено арешт. Одному з лідерів групи повідомлено про підозру заочно та оголошено в міжнародний розшук.
Федеральне бюро розслідувань США оголосило винагороду до 10 мільйонів доларів за інформацію про місцеперебування одного з ключових учасників міжнародної хакерської мережі. Підозрюваного, громадянина України, внесено до списку найбільш розшукуваних осіб Європейського Союзу за масштабні кібератаки на провідні світові компанії.
У листопаді 2023 року кіберполіція спільно зі слідчими Головного слідчого управління Нацполіції під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора провели масштабну міжнародну операцію зі знешкодження організованої злочинної групи. До складу об'єднаної слідчої групи увійшли представники Європолу та Євроюсту, а також правоохоронці США, Норвегії, Нідерландів, Німеччини та Франції.