У Самборі 90-річчя Івана Гнатюка відзначили презентацією книжки «Чотири відмінки сльози...»

У Самбірській центральній районній бібліотеці відбулась презентація нової книжки «Чотири відмінки сльози...». Видання, яке побачило світ у Дрогобицькому видавництві «Коло», – це спогади про поета-політв'язня, лауреата Національної премії імені Т.Шевченка Івана Гнатюка з Борислава та приурочене до його 90-річчя від дня народження.

Автор і упорядник книжки поетеса з Дублян, член НСПУ Любов Проць. Цим виданням, сторінки якого становлять спогади друзів, котрих життєві стежки зводили з Іваном Гнатюком, друковані в ЗМІ статті, рідкісні світлини тощо, вона сповнила свій моральних обов’язок перед цією непересічною в історії та українській літературі людиною. Адже він для неї був не просто порадником, редактором віршів, а творчим батьком, щирим і водночас вимогливим наставником.

Думками про цінне видання та його героя світлої пам’яті Івана Гнатюка, враженнями від багаторічного особистого спілкування з ним поділився професор Дрогобицького педуніверситету імені Івана Франка Михайло Шалата. За його словами, поет-політв’язень – неординарна постать, велика в літературі та суспільному житті. Він, Іван Гнатюк, не вмів лукавити, бо доля судила йому належати до трагічного покоління.

«Такі, як Іван Гнатюк, – наголосив професор, – за час радянської неволі не йшов на жодні компроміси, коли йшлося про національне. Він був дуже незручним для комуністичного режиму. Книжка «Чотири відмінки сльози...» дуже професійна, написана з любов’ю до героя, щиро. Писати спогади – справа особливої відповідальності. Але Любов Проць з цим справилась»

Думками про книжку ділилась дочка поета, директор Бориславської міської гімназії Любов Гнатюк-Савка. «Батько, – сказала вона, – прожив лише 75 років. Але це були напружені роки за життя, бо здоров’я йому підірвало ув’язнення, боротьба за книжки, щоб українці читали, знали і пам’ятали своє минуле. У хаті інколи на хліб бракувало, а на нові книжки гроші знаходив…».

Kluch Mobile Польські сім картки

З увагою присутні слухали враження про книжку її співавторів Лілю Гулевич, Уляну Кец та інших. Учасники презентації довідались, якого славного сина-патріота мала Україна. Він – яскравий приклад для наслідування наступними поколіннями, яким у спадок залишив велику надію на щасливе життя у своїй сторонці.

Наголошувалось, що такі постаті, як Іван Гнатюк, не мають права бути забутими у плині часу. Нова книжка – видимий літературний пам'ятник поету, великому українцеві.

Водночас висловлювались пропозиції про упорядкування поетового багатого архіву, щоб його разом з повним виданням творів гідно відзначити сторіччя Івана Гнатюка.

Микола СЕНЕЙКО, Leopolis.news