До президентських виборів іще, як до неба пішки. І, як каже мій знайомий, "хвороба поміж людьми ходить, трамваї з тролейбусами їздять". Тобто можливі всілякі несподіванки політичного, економічного і навіть природного характеру, а опозиція вже здійняла вереск і галас навколо "єдиного кандидата". Попри, без сумніву, позитивний для опозиції результат злиття трьох із половиною партій в одну, значно більше шкоди для єдності опозиції завдає, навіть не дискусія, а сварка, яка подібна до базарної, коли сторони не чують одне одного, а волаючи стараються перекричати супротивника. Можна лише здогадуватися, яке відро помий вилиют одне на одного представники опозиції в часі, власне, передвиборчої кампанії.
І у другому турі, якщо такий буде, їх вже не помирить навіть Господь Бог. Як на мене, то у разі виборів у два тури, кандидат має бути один із самого початку, кому страшно нехай відмовиться одразу, бо дальше буде іще страшніше. Із виборами в один тур все мабуть уже зрозуміло, всі погоджуються на єдиного відразу.
- Йосип Маланяк
- Обсервації
- Перегляди: 5119