28 листопада, відбувся аукціон із закупівлі нового позашляховика Renault Duster, 2018 року випуску, замовником якого є Новоміська ОТГ Старосамбірського району. Учасниками торгів стали дві фірмиПП Галич-Моторс та ТОВ Ю.Р.К. , які запропонували для Новоміської сільської ради позашляховик Renault Duster 2018 року випуску за ціною 560 тис грн. Після розкриття протоколів пропозиція ПП Галич-Моторс, зі зниженою вартістю позашляховика до 553 тис.грн, очікує остаточного рішення. Про це стало відомо з сайту публічних закупівель Prozorro.
Водночас у Новоміській ОТГ не вистачає коштів на ліки інвалідам. Зокрема, інвалід дитинства, кругла сирота (прізвище у нас є) потребує кожного місяця 1403 грн, а через брак коштів у бюджеті, лікарство сироті виписують раз у квартал. Публікуємо рецепт інваліда і сподіваємось, що лікарі дадуть фахову оцінку.
Сьогодні 25 листопада 2018 року почалася акція протесту прихильників спрощеного розмитнення легкових автомобілів на міжнародному пункті пропуску Смільниця-Кростенко (Старосамбірщина, Львівська область) . Кількість протестувальників збільшується щохвилини. Станом на 15.00 в акції приймає участь більше двохсот автівок. На акції присутні підрозділи національної поліції. Все проходить спокійно. Ми інформуватимемо громадськість про хід акції.
Три леви із Самбірського зоокутка та одне левеня з Хмельницького пройшли планову вакцинацію для отримання документів СІТЕС і відправлені до реабілітаційного центру у Південній Африці. Піклуватиметься левами під час подорожі до Африки благодійний фонд «Міжнародна організація Ентоні Лоуренса». Щоб допомогти їм адаптуватися до нового дому в Південній Африці, для них збудували тимчасовий дім, де вони матимуть постійний ветеринарний догляд, здорове свіже м’ясо, справжню траву та дерева. Нагадаємо, що перед тим власник зоокутка Іван Білак переправив до реабілітаційного центру «Синевир» трьох бурих ведмедів.Зі слів Івана Білака, у майбутньому він допомагатиме переправляти звірів чи то до Африки, чи то до інших місць де вони зможуть проживати в умовах максимально наближених до природніх.
«Старосамбірська школа I-III ступенів ім. Героя України Богдана Сольчаника» здійснить фірма ПП «Агробуд» за 869 312 грн, при очікуваній вартості тендера 902 610, 80 грн. Замовником робіт виступив відділ освіти Старосамбірської РДА.
За інформацією ГО «Громада та ініціатива», тендерну документацію складено таким чином, що перемогти може лише заздалегідь узгоджена конкретна фірма.
Як не дивно, такою фірмою стала ПП «Агробуд» (зареєстрована за адресою 82000, Львівська обл., Старосамбірський р-н, м. Старий Самбір, вул. Вітовського, 49, Керівник: Сенета Микола Дмитрович), яка давно тісно "обслуговує" старосамбірську районну владу.
Отож, результати тендерних торгів (Очікувана вартість закупівлі 902`61080 грн)
Нещодавно в мережі фейсбук натрапив на дуже цікаву статтю міського голови одного з райцентрів на Львівщині! Якщо коротко, то в ній йшлося про те, як бідного голову та його поплічників цькують з усіх сторін, кримінальні справи фабрикують, працівники обласного управління захисту економіки майже не відходять від них. В той час як сама міська влада, нещодавно прийнявши це убоге місто, б’ється як загнаний вовк в оточенні, а довкола них - одна корупція і бездарність.
Із статті у мене сформувалась думка, що все, що тільки можна було зробити без залучення додаткових коштів з бюджетів всіх рівнів, вже зроблено, а чиновники різних рівнів таки вставляють палиці в колеса, заважають і не долучаються до розвитку райцентру. Тому тут же прийшла інша думка - банально поглянути власними очима на те, як же живеться містянам цього райцентру. Але про все по порядку…..
Побачене на під’їзді до райцентру, обіцяло бути не таким безнадійним. Порадувала капітально відремонтована дорога, покошені та прибрані узбіччя помилували око, подекуди зустрічалися навіть сміттєві баки. Але щойно проминули таблицю з надписом міста (назвемо його «Т»), окрім гарної дороги - нічого доброго: обабіч дороги переповнені сміттєві баки (які очевидно в обслуговуванні міста), узбіччя комунальних доріг прочищені хіба що на заїздах до будинків (напевно власниками), не прочищені кювети. Дисонанс був надто відчутний, але оскільки це було все-таки тільки передмістя, подумалося, що далі картина буде більш радісною.
На самісінькому повороті в містечко, побачивши оздоблену в колоритному карпатському стилі зупинку, зупинився розпитати дорогу і… здивовано завмер – це не зупинка, це – стихійне сміттєзвалище! Люди стоять на вулиці і в дощ, і в спеку, тому що всередині - нема де стати через купи сміття! У відповідь на моє запитання, чи прибирають тут хоч колись, почув ствердну відповідь: «Так. Під час толоки, яку організовує райдержадміністрація, а більше ніколи і ніхто»…