Завдячуючи центральним ЗМІ простий люд останнім часом все частіше отримує інформацію про багатомільйонні замовлення держустанов бізнес-структурам, які прямо, чи опосередковано належать одіозним представникам партії регіонів. Все це викликає в нас цілком природні за таких обставин відчуття гніву, образи, нехтування ідеалами Майдану. Однак, як зясовується, екс та все ще діючі регіонали «рулять» не тільки на верхах. І показовим тут є приклад Старосамбірського району, де у фаворі місцевої влади є відразу два одіозні регіонали – колишні голови РДА часів Януковича та головні регіонали тих часів Турківського та Старосамбірського районів – Василь Чернянський та Володимир Цегенько (останній, до речі, згідно даних реєстрів є і надалі діючим головою Старосамбірської районної організації Партії регіонів).
Фірма "Теплодіменерго" ще донедавна проводила свою діяльність з постачання тепла до закладів відділу освіти Старосамбірської РДА. На початку такої бізнес-діяльності керував РДА пан Володимир Цегенько, а відділом освіти його ставленик пан Марян Яворський. Бізнес-структура із статутним фондом аж в 1 тисячу гривень через виявлені порушення у проведенні тендерних закупівель відразу стала обєктом уваги з боку журналістів програми журналістських розслідувань телеканалу «1+1» «Наші гроші». Та все традиційно обійшлося легким переляком. Пан Цегенько тоді всіляко відхрещувався від цієї структури, хоча вона і була зареєстрована на його тестя. А от після гучної , з дозволу сказати, «відставки» Володимир Демянович вже цілком відкрито і офіційно представляв її інтереси. Як наслідок – керівник освіти з року в рік перераховував фірмі свого колишнього патрона мільйонні суми за тепло за тарифами, які замість відповідних державних органів затверджували (а іноді нібито і ні) сільські ради!
Не менш одіозною є і особа колишнього очільника Турківської РДА пана Василя Чернянського. Саме він в липні 2011 року був заарештований за вимагання в складі злочинної групи хабара у розмірі 120 тисяч доларів США за виділення 2-х гектарів землі у львівського бізнесмена. Василю Івановичу повезло значно менше аніж його старосамбірському колезі, бо справа дійшла до суду і закінчилася реальним терміном для її фігурантів.
Та все це не стало перешкодою для вже іншого, діючого голови Старосамбірської РДА Ореста Бонка запросити свого односельчанина та однокласника для «освоєння» бюджетних коштів в рідному районі. Кажуть, що для цього пан голова нібито взяв під особистий контроль витрачання грошей на всі ремонтні роботи, старосамбірських будівельників від справ почали усувати, а голови сільських рад, як в старі часи, стали отримувати вказівки «з самого верху» з ким мати чи не мати справи. Та якщо на початках війти не дуже переймалися тим, хто буде виконавцем робіт – бо «дарованому коню в зуби не заглядають», то зараз не один через «якість» робіт чухає потилицю. Відповідати, у випадку чого, прийдеться не тому хто дзвонить чи каже, а тому хто підписує!
Питань багато і відповіді на них прийдеться, рано чи пізно, давати. Видається, що чим швидше влада «візьметься за голову» і перестане йти дорогами своїх попередників та чим швидше такі відповіді будуть надані, тим краще буде для всіх. Бо бюджетні кошти це не приватні кошти якогось там київського дядька – це наші з вами гроші, а тому нам з вами вирішувати на що, скільки і коли їх витрачати, а відтак і контролювати!