Нещодавно в мережі фейсбук натрапив на дуже цікаву статтю міського голови одного з райцентрів на Львівщині! Якщо коротко, то в ній йшлося про те, як бідного голову та його поплічників цькують з усіх сторін, кримінальні справи фабрикують, працівники обласного управління захисту економіки майже не відходять від них. В той час як сама міська влада, нещодавно прийнявши це убоге місто, б’ється як загнаний вовк в оточенні, а довкола них - одна корупція і бездарність.
Із статті у мене сформувалась думка, що все, що тільки можна було зробити без залучення додаткових коштів з бюджетів всіх рівнів, вже зроблено, а чиновники різних рівнів таки вставляють палиці в колеса, заважають і не долучаються до розвитку райцентру. Тому тут же прийшла інша думка - банально поглянути власними очима на те, як же живеться містянам цього райцентру. Але про все по порядку…..
Побачене на під’їзді до райцентру, обіцяло бути не таким безнадійним. Порадувала капітально відремонтована дорога, покошені та прибрані узбіччя помилували око, подекуди зустрічалися навіть сміттєві баки. Але щойно проминули таблицю з надписом міста (назвемо його «Т»), окрім гарної дороги - нічого доброго: обабіч дороги переповнені сміттєві баки (які очевидно в обслуговуванні міста), узбіччя комунальних доріг прочищені хіба що на заїздах до будинків (напевно власниками), не прочищені кювети. Дисонанс був надто відчутний, але оскільки це було все-таки тільки передмістя, подумалося, що далі картина буде більш радісною.
На самісінькому повороті в містечко, побачивши оздоблену в колоритному карпатському стилі зупинку, зупинився розпитати дорогу і… здивовано завмер – це не зупинка, це – стихійне сміттєзвалище! Люди стоять на вулиці і в дощ, і в спеку, тому що всередині - нема де стати через купи сміття! У відповідь на моє запитання, чи прибирають тут хоч колись, почув ствердну відповідь: «Так. Під час толоки, яку організовує райдержадміністрація, а більше ніколи і ніхто»…
На початку міста дорога виявилась пристойною, як пізніше стало зрозуміло з розмови із місцевими жителями, робилась вона ще за попередньої влади. А от відбійний мур, який колись був пофарбований в блакитно-жовтий колір, виглядає як після обстрілу… Подумалось, невже так багато грошей потрібно щоб поновити фарбу, чи може і на це також треба проводити тендер через систему Prozorro?
Чим ближче до центру міста - тим «краще». Для розуміння: якщо ви покосили кювети – то добре, а ні – то міський «вовк» до них не добереться, це ж затратно, а районна, обласна чи то ще яка там влада грошей не дає.
Сміттєві баки розміщені ніби навмисно так, аби всі бачили, як багато смітять містяни, або щоб бродячим собакам легше було до них добратися, а може щоб гості міста могли зробити собі селфі?… Не зрозуміло, чесно кажучи, але склалося стійке враження, що керівництву байдуже «сміттєве» питання міста, зайняті напевно більш глобальними проблемами.
Проїжджаючи біля навчального закладу, директором якого перед головуванням в міській раді був нинішній мер, побачили гарні спортивні майданчики, чистоту, але на запитання у перехожих, чи то попередній директор так дбав про заклад і залишив це по собі, почули дуже дивну відповідь, яку й наводити тут не хочеться, та прийдеться. Звучала вона приблизно так: «Туалет з поганим запахом залишив, ось так то, хоча багато також і зробив для навчального закладу…».
Добиратися до автовокзалу було комфортно - гарна дорога, яка, знову ж таки як пізніше виявилося, не є заслугою теперішнього керівництва, а перейшла в спадок і такою ж залишилася – жодного нового сантиметра. Від залізнодорожного вокзалу до автовокзалу - метрів 300-400, але часу для подолання цього відрізку знадобилося більше ніж від в’їзду до центру міста. Пригадався сумнозвісний сюжет про цю дорогу, але ж тоді винили районну владу, а виявилося що справді винні – ГРОШЕЙ НЕ ДАЮТЬ! Але ж можна хоча б прибрати територію стихійного ринку вздовж дороги, почистити кювети, вивезти сміття і знайти місце для розміщення сміттєвих контейнерів – на це ж грошей великих не потрібно!
Добратися в інший кінець міста стало ще більшою проблемою. Не прочищені ливневі каналізації доказали, що в Карпатському регіоні є і море і гори, вразили ті ж контейнери для сміття, панорама з перехрестя: дорога в вибоїнах, наче простріляли. Перед поворотом на одну із міських вулиць стоять переповнені контейнери із сміттям і на задньому плані – церква! Схоже щось на Абхазію, але це все ще нічого в порівнянні з тим, що відбувається на центральній вулиці одразу за міським стадіоном… Ого! Такого вже давно не зустрічалось, час наче зупинився… Якби не елегантні будинки містян, то таке враження, ніби ми повернулись в старі часи. Ну добре, дорога – річ затратна і потребує значного фінансування, але узбіччя, тротуари, електроопори (обклеєні ще подекуди агітками 2010 року) – хіба тримати їх у належному стані потребує мільйонів?! Враження таке, що місто живе своїм окремим життям, а міська влада своїм… Як поділились в розмові місцеві жителі, в зимовий період дорогу в місті дальше стадіону не чистять - з представників міського керівництва там ніхто не живе…
Центральна площа, чи то пак центральний ринок міста, вирізняється тротуарами, що нахилилися, бруківкою, що вже давно не дає можливості прогулятися по ній. Довкола торгують овочами і фруктами, м’ясною продукцією, промисловими товарами, одним словом, є все, окрім чистоти й порядку! Є платний туалет, але як для центральної частини міста стан туалету бажає бути кращим.
Почув багато цікавого про тих «загнаних вовків» і від перехожих, і про кримінальну справу, і про те що кількість тих справ - предостатня, і про місцеві забудови, чи то скоріше пародії на них. Але не про все й одразу, думаю, зробимо цілу низку статей про життя і діяльність «вовків» у карпатських містечках. Буде цікаво!
Далі буде…