Напередодні голосування за бюджети різних рівнів хочеться загострити питання конфліку інтересів, які наступають при голосуванні "ЗА", чи навіть "ПРОТИ", рішення про бюджет депутатами, які працюють в органах місцевого самоврядування та є зацікавленими особами в прийнятті рішень. Водночас часто густо в місцевих радах зустрічаються приховані конфлікти інтересів, про які ніхто ніколи публічно не заявляє.Зокрема депутати медики, освітяни чи інші "бюджетники" виторговують кошти для своїх установ, не беручи до уваги інтереси громади загалом. Депутатам підприємцям є неабияк цікаво брати участь в освоєнні бюджету, що є також обєктом торгу для керівників органів місцевої влади.
Нагадую, що 3 грудня 2020 року Верховна Рада України ухвалила проєкт закону №3034а, яким передбачається внесення змін до ст. 59−1 закону «Про місцеве самоврядування в Україні». Законом визначається, що врегулювання конфлікту інтересів у діяльності місцевих депутатів та мерів здійснюватиметься відповідно до норм закону «Про запобігання корупції». Тобто депутатам місцевих рад та головам напряму забороняється голосувати за рішення, де в них є конфлікт інтересів.
Конфлікт інтересів — термін з оновленого антикорупційного законодавства, який вже входить у лексикон українців. У цій статті ми розповімо все про конфлікт інтересів у депутата місцевої ради та як його уникати, або долати у відповідності до законодавства.
В пояснювальній записці до закону зазначається, що відповідно до закону «Про запобігання корупції» депутати місцевих рад та сільські, селищні, міські голови є суб'єктами, на яких поширюється дія Закону. Загальні правила врегулювання конфлікту інтересів для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, викладені у Розділі V Закону.
Так, згідно з ч. 1 ст. 28 закону в разі виникнення конфлікту інтересів публічна особа зобов'язана:
- повідомити про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів;
- не вчиняти дії та не приймати рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
У той же час ч. 1 ст. 35 закону містить спеціальну норму, згідно з якою правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності окремих публічних осіб, зокрема депутатів місцевих рад та сільських, селищних, сільських голів «визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів».
У профільному Законі «Про місцеве самоврядування в Україні» дійсно наявна окрема стаття 591 «Конфлікт інтересів», згідно з якою «сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання». «Разом з тим, зазначена норма закону "Про місцеве самоврядування в Україні" не несе змістовного навантаження: у її диспозиції пропущене словосполучення "конфлікт інтересів", що не дозволяє застосовувати цю норму до відповідних правовідносин. Вказана ст. 591 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" також не узгоджується з спеціальною нормою ч. 2 ст. 35 Закону "Про запобігання корупції", згідно з якою у разі входження до складу колегіального органу публічна особа не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом», - пояснюють автори закону.
"Ці ж відомості, відповідно, заносились до протоколу засідання ради, а отже за замовчуванням були відкриті для громадськості. З внесенням змін до закону "Про місцеве самоврядування" конлфікт інтересів місцевих депутатів при прийнятті рішень радою має врегульовуватись згідно із законом "Про запобігання корупції". При цьому закон "Про запобіння корупції" забороняє приймати рішення в умовах конфлікту інтересів. Внесення змін до законодавства врегулювало це протиріччя: коли по суті заборона на участь в прийнятті рішень знімалась за результатом оголошення про конфлікт інтересів. З іншого боку, згідно з ч.1 ст. 35 закону "Про запобігання корупції", особливості врегулювання конфлікту інтересів у діяльності депутатів місцевих рад мають встановлюватись законодавством, яке регулює діяльність цих органів. Зміни до цих положень не вносились. Відповідно, за умови відсутності додаткових згадок про умови врегулювання конфлікту інтересів місцевих депутатів, яких не буде в разі набрання чинності відповідними змінами до законодавства, забезпечення контролю за дотриманням заборони на прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів ускладниться...", - зазначила Анастасія Матвієнко.
Тож віддаючи свій голос кожен з народних обраців, який отримує заробітню платню з того ж бюджету який голосує (бере участь в голосуванні "ЗА") має тричі подумати як йому правильно вчиняти не порушуючи закон
Відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та обмежень щодо запобігання корупції
Кримінальна відповідальність
В окремих випадках вчинення дій та/або прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів може містити ознаки складу одного з корупційних кримінальних правопорушень, перелік яких наведено у примітці до ст. 45 КК.
Ознаки конфлікту інтересів у складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК:
– використання влади та службового становища всупереч інтересам служби (в об’єктивній стороні складу);
– мета одержання неправомірної вигоди (у суб’єктивній стороні складу).
Адміністративна відповідальність передбачена за:
Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (ст. 1724 КУпАП):
– за порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, – штраф від 5100 до 8500 гривень з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом (ч. 1 ст. 1724 КУпАП);
– за порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації) штраф від 5100 до 8500 гривень з конфіскацією отриманого доходу від такої діяльності (ч. 2 ст. 1724 КУпАП);
– за будь-яку із вищевказаних дій, вчинену особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – штраф від 8500 до 13600 гривень з конфіскацією отриманого доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік (ч. 3 ст. 1724 КУпАП).
Порушення обмежень щодо одержання подарунків (ст. 1725 КУпАП):
– за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків – штраф від 1700 до 3400 гривень із конфіскацією такого подарунка (ч. 1 ст. 1725 КУпАП);
– за таку саму дію, вчинену особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, – штраф від 3400 до 6800 гривень із конфіскацією такого дарунка (пожертви) та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік (ч. 2 ст. 1725 КУпАП).
Порушення окремих вимог щодо запобігання та врегулювання конфліктуінтересів (ст. 1727 КУпАП):
– за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, – штраф від1700 до 3400 гривень (ч. 1 ст. 1727 КУпАП);
– вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, – штраф від 3400 до 6800 гривень (ч. 2 ст. 1727 КУпАП);
– будь-яка із вищевказаних дій, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – штраф від 6800 до 13600 гривень з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік (ч. 3 ст. 1727 КУпАП).
Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом (ч. 5ст. 651 Закону).
У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення особі, відстороненій від виконання службових повноважень, відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, зумовленого таким відсторненням.
Дисциплінарна відповідальність передбачена за:
– неповідомлення особою безпосереднього керівника про наявністьу неї потенційного конфлікту інтересів;
– невжиття керівником заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів упідлеглого;
– непередачу в управління корпоративних прав чи порушення особою строків такої передачі, неповідомлення чи порушення строку повідомлення Національного агентства про таку передачув управління підприємств та корпоративних прав, ненадання до Національного агентства нотаріально завіреної копії договору про таку передачу.
Службове розслідування проводиться(ч. 3 ст. 65 -1 Закону)
– для виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення або невиконання вимог Закону в інший спосіб;
– за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства;
– за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, яка вчинила таке правопорушення;
– у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог Закону, підлягають скасуванню або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою будь-якої зацікавленої особи, а також прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування. Правочин, укладений внаслідок порушення вимог Закону, може бути визнаний судом недійсним.
