Про земельні тяганини горян у судах написано чимало. І, коли до редакції звернулася жителька Великої Сушиці Старосамбірського району Добиш Марія, хотілося звично відповісти, що справа в суді і суд прийме рішення. А зважаючи на нинішню ситуації в державі та ставлення до судової системи, то все мало б бути законно. Однак, пані Марія наполягала на своєму і спочатку навіть не вірилося, що таке може бути. Вона показала цілий стос документів з яких випливало, що її просто тупо позбавили заїзду до власного будинку. Скажіть на милість, як можна прожити в селі, коли тобі залишили для заїзду на подвіря 1,5 метра та ще й викопали криницю на стежці. Від центральної дороги до подвіря понад сто метрів, як завести все необхідне для дому. Судова тяганина триває шостий рік, а ціна питання якихось три метри землі для повноцінного заїзду. Спершу це був цивільний позов, який згодом переріс у кримінальне судове розслідування. Що правда, насторожує той факт, що членами судової колегії є ті ж судді, що провадили цивільний позов. Все розпочалося далекого 2002 року, коли 18 грудня видали 21 державний акт на землю жителям Великої Сушиці.
У селі вже влада змінилася, а людина так і немає доїзду до власного обійстя. Спершу суд розглядав законність виділених ділянок, згодом вже почав розглядати кримінал у зловживанні владою колишніх сільських посадовців. Зрештою останнє слово все таки за рішенням справедливого суду, який відклали до вересня 2014 року. Марія Добиш вважає, що суд затягують відповідачі спеціально і чекають, що може влада знову поміняється. Для розуміння ситуації надаємо читачам можливість самим прочитати незначну частину документів наданих пані Марією Добиш.
Прокурору Львівської області
п. Баганцю О. В.
Добиш Марії Степанівни,
1980 року народження, уродженки
та жительки с. Велика Сушиця
Старосамбірського району
Львівської області
Копія : Прокурору Старосамбірського району
Львівської області
п. Дицькому М. І.
С К А Р Г А
Звертаюся до Вас пане прокуроре вдруге із скаргою на бездіяльність Старосамбірської прокуратори, і прошу Вас, як вищестоящого прокурора, прийняти міри до підлеглого Вам прокурора Старосамбірського району, який злісно порушує закони України.
Отримавши поштою 24. 10. 2008р. відповідь прокуратури області за підписом першого заступника прокурора області Б. С. Татарина ( вихідний номер 07/4-167-08 від 13.10.08р ), на моє звернення до депутата обласної ради п. Паски О. В. дуже дякую Вам за розуміння, що з постановою про відмову в порушенні кримінальної справи прокуратура області не погодилась і 10. 10. 2008р. згадана постанова скасована, а матеріали направлені в прокуратуру Старосамбірського району для проведення додаткової перевірки.
Одночасно хочу Вас повідомити, про те, що у повідомленні надісланому мені ніби-то з’ясовано, що 18.09.2008р. та 02.10.2008р. прокуратурою району мене повідомлялось про прийняте рішення по моїй заяві від 29. 07. 2008р. Крім цього, повідомляю Вас, що на мою заяву від 08. 09. 2008 року мені надійшло повідомлення від 12. 09. 2008 року, за підписом начальника Старосамбірського РВ ГУМВСУ п. Заріцького М. М. про те, що заяву з якою я зверталася 29. 07. 2008 р. в Старосамбірський РВ ГУМВСУ по факту підроблення рішення V-ої сесії Великосушицької сільської ради IV-го демократичного скликання від 17. 12. 2002 року розглянуто, і матеріали перевірки направлені вже давно в прокуратуру району для прийняття законного рішення.
Ви повідомляєте мене, що 08. 09. 2008р. тільки матеріали по моїй заяві надійшли в прокуратуру району із Старосамбірського РВ ГУМВСУ у Львівській області. Тоді виникає запитання, яка була потреба мені йти 16. 09. 2008р. до прокурора району на прийом і писати йому заяву. Під час розмови 16. 09. 2008р. з прокурором району, мені з його слів стало відомо, що рішення по моїй заяві ще не має, як тільки воно буде, то мене буде повідомлено.
На кінець 10. 10. 2008 року поштою я отримала повідомлення за підписом прокурора Старосамбірського району від 02. 10. 2008р. , в якому мене повідомлено, що по моїй заяві, з якою я звернулася 29. 07. 2008р. в Старосамбірський РВ ГУМВСУ, прокуратурою Старосамбірського району прийнято рішення – (в порушенні кримінальної справи відмовлено, на підставі ст. 6 п.2 КПК України). Тоді знову виникає запитання, якщо мене прокурором району 18. 09. 2008р. було повідомлено, то яка потреба була мене повідомляти 02. 10. 2008р. ще раз, тобто в неправді прокурора району не має логіки. Чомусь копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, мені надіслано не було, не вже так Старосамбірська прокуратура дотримується законів України, порушуючи ч. 2 ст. 97 КПК України.
Тому, 14. 10. 2008р. я знову із заявою особисто звернулася до прокурора Старосамбірського району, і була на прийомі в нього, з вимогою видати мені копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, але прокурор мені відмовив, пояснивши, що не може видати мені копії постанови, оскільки матеріали надіслані в обласну прокуратуру по моєму зверненню до депутата обласної ради п. Паски О. В. Невже в комп’ютері не було збереженої копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.
Згідно ст. 32 закону України «Про інформацію»:
Громадянин України має право звернутися до державних органів влади і вимагати надання будь-якого офіційного документу, незалежно від того, стосується цей документ його особисто, чи ні, крім випадків обмеження доступу, передбачених цим Законом. Як заявниця я мала право отримати копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. Ні особисто, ні через пошту я таку постанову не отримала.
Що ж робити дальше, доки можна терпіти таке злісне порушення законів України, і таких людей, які здійснюють нагляд за дотриманням законів України, кого вони покривають?
Тим більше, відповідно до ст. 97, та ч. 2 ст. 97 КПК України, прокурор розглянувши мою заяву, повинен був направити мені не лист із відповіддю на мою заяву, який не є процесуальним документом, а постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, чим позбавив мене права на оскарження в порядку встановленому, зокрема гл. 31-А ЦПК України.
Аналізуючи дальше хід розслідування по моїй заяві, від 29. 07. 2008р., хочу Вас повідомити, що прокуратурою області, мені надіслано лист із відповіддю за підписом в. о. начальника СУ прокуратури Львівської області п. Полюги Г. М ( вихідний номер 06/2-152-08 від 20.10.08р.), який я отримала поштою 31.10.2008р. на мою скаргу до Вас пане прокуроре. Як я зрозуміла, ця відповідь є простою відпискою п. Полюгою Г. М. і напевно Вам моя скарга навіть не потрапляла до рук.
Що ж тоді говорити дальше, сьогодні вже 03. 11. 2008р., мені із прокуратури району, ще не надходило жодної відповіді по додатково призначеній прокуратурою області перевірці по моїй заяві, невже виникла така складність під час перевірки, стосовно зловживання посадових осіб Великосушицької сільської ради, де потрібно аж цілих три місяці перевіряти.
Яке прокуратура району на сьогоднішній день прийняла рішення, мені не відомо. Постає знову запитання, як виконується прокурором району ст. ст. 97, 97 ч. 2 , 99, 99 зн. 1 КПК України, закон України «Про звернення громадян », закон України « Про інформацію » До сьогоднішнього дня, ніхто не поніс покарання, за такий розгляд моєї заяви від 29. 07. 2008р., а вже минуло три місяці і рішення досі не має.
Де шукати правду пане прокуроре, напевне в Генеральній прокуратурі України.
Тому прошу Вас, як вищестоящого прокурора, прийняти міри до підлеглого Вам прокурора.
Завчасно дякую! Надіюся на Ваше розуміння.
До скарги додаю:
1. Відповідь прокуратури області (вих. № 07/4-167-08 від 13.10.08р.)
2. Відповідь прокуратури області (вих. № 06/2-152-08 від 20.10.08р.)
03. 11. 2008 року. ________________ Добиш М. С.
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Прокурору Старосамбірського району
Львівській області
п. Приведа А. В.
Добиш Марії Степанівни, 22. 04. 1980 року
народження, уродженки та жительки
с. Велика Сушиця Старосамбірського району
Львівської області, українки, гр-ки України,
з середньою освітою, одруженої, працюючої
контролером газового господарства СОРЗ
філії Старомбірського УЕГГ , не судимої
П О Я С Н Е Н Н Я
с. Велика Сушиця 05 грудня 2012 року
По суті мною поданої заяви пояснюю наступне:
21. 05. 2008 року моя мама Стиранка Ольга Ільківна з якою я проживаю в одному будинку, звернулася у Великосушицьку сільську раду із заявою про виділення їй земельної ділянки під облаштування заїзду, для обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Земельна ділянка, про яку просила моя мама, знаходиться перед вікнами нашого будинку. Колись дана земельна ділянка належала Степан Михайлу Юрковичу, який помер у 1984 році. Так як земельна ділянка ніким не використовувалася, моя мама на протязі багатьох років постійно зверталася до колишнього сільського голови Горуна В. В., про виділення їй частини безгосподарної земельної ділянки для облаштування заїзду до будинку. Але від колишнього голови були постійні відмови, без будь-якої мотивації, тому вона в черговий раз вирішила звернутися із заявою вже до новообраного сільського голови п. Середницького М. С., може він вирішить багаторічне її звернення. Після звернення із заявою до сільського головип. Середницького М. С., моїй мамі із сільської ради надійшло повідомлення № 166 від 01. 07. 2008р., з якого я дізналася, що заява моєї матері була розглянута 19. 06. 2008 року на ХV сесії V демократичного скликання. Однак, їй було відмовлено у наданні частини земельної ділянки, у зв’язку з тим, що вся ділянка Степана М. Ю. знаходиться у власності нашого сусіда жителя с. Велика Сушиця п. Диниса С. І., в якого є вже державний акт на право власності на землю IV-ЛВ № 053407від 18.12.2002 року, виданий згідно рішення V-ої сесії Великосушицької сільської ради IV демократичного скликання від 17. 12. 2002 року. Нас це дуже обурило, як так могло статися, що колишній сільський голова Горун В. В. видав таке рішення, згідно якого Динис С. І., приватизував чужу земельну ділянку, знаючи про те, що в нас не має заїзду до будинку. Земельна ділянка Степана М. Ю. була приватизована сусідом Динис С. І. не була так йому потрібна як моїй сім’ї, оскільки в нього є нормальний заїзд до будинку, а в нас до будинку від головної дороги існує вузький прохід шириною 1.5 м., хоча згідно свідоцтва на забудову в с. В. Сушиця від 14.09.1963 року виданого на ім’я моєї мами (дівоче Дохняк О. І.), тепер Стиранка О. І., у плані забудови значиться спільна вулиця до нашого будинку шириною 7.3 м., якої в даний час не має. Тому мені і моїй мамі було незрозумілим чому, коли будинок після смерті Степана М. Ю. залишався безгосподарним, спадкоємців на нього не було, на той час земля біля будинку була неприватизована і нам сільською радою не було виділено частину землі для облаштування заїзду. Цей факт мене дуже насторожив і я вирішила поцікавитися який порядок приватизації землі. Мені стало відомо, щоб сільська рада могла прийняти таке рішення на сесії, має бути складений акт про погодження приватизації даної ділянки Динису С.І. із користувачами сусідніх суміжних ділянок, в даному випадку із моєю мамою. В разі небажання моєю мамою чи іншими сусідами погоджувати Динису С. І. цю ділянку, сільська рада має утворити комісію, яка повинна виїхати на місце і з’ясувати чому моя мама чи сусіди не погоджують сусідню ділянку і чи є потреба Динису С. І. в наданні даної ділянки у приватну власність. Після цього, коли комісія складе акт про відсутність підпису суміжного землекористувача, в даному випадку моєї мами чи іншого сусіда у користь Диниса С. І., тільки тоді може прийняти рішення сесія сільської ради про надання Динису С. І. земельної ділянки у приватну власність. Ніхто з моєю мамою із представників сільської ради не з’ясовував дане питання, а також не було утворено сільською радою жодної комісії.
Тут все зрозуміло, адже Динис С. І. є шваґром Горуна В. В., тобто чоловіком його рідної сестри Ганни, і тому так все сталося, що незаконно Динис С. І. приватизував чужу земельну ділянку. Про те, що чужа ділянка приватизована Динисом С. І. , я з мамою дізналися лише 01. 07. 2008р. з повідомлення сільського голови п. Середницького М. С.
Тому 29 липня 2008 року я звернулася в Старосамбірський РВ ГУ МВСУ із заявою, щоб перевірити законність видачі гр. Динису С. І. державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ № 053407 від 18.12.2002 року, який був виданий згідно рішення V-ої сесії Великосушицької сільської ради IV-го демократичного скликання від 17. 12. 2002 року, так як вважала, що дане рішення є підробленим, а державний акт - виданий незаконно.
Під час перевірки моєї заяви працівниками міліції, я дізналася від теперішнього голови Великосушицької сільської ради п. Середницького М. С., та депутатів Великосушицької сільської ради колишнього скликання про те, що так званого засідання V-ої сесії Великосушицької сільської ради IV-го демократичного скликання від 17. 12. 2002 року взагалі не було, оскільки жоден із 15 депутатів не голосував за рішення по земельних питаннях, які ніби-то виносилися на розгляд неіснуючої V-ої сесії. Також мені стало відомо, що колишній сільський голова п. Горун В. В. ніби-то на цій же неіснуючій V-ій сесії, окрім заяви Динис С. І., розглядав ще 20 аналогічних заяв про «приватизацію землі». Після чого, було прийняте рішення про передачу безкоштовно у приватну власність і постійне користування земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків 21 – му громадянинові Великосушицької сільської ради. Якщо проаналізувати, хто ж ці громадяни, то нічого не має дивного, вони всі являються родичами, сусідами, або друзями п. Горуна В. В. Дізнавшись, про такі зловживання колишнього голови, я вирішила звернутися за допомогою до адвоката.
Мій адвокат звернувся із запитами у всі державні інстанції та районний архів, від яких було надіслано відповідь, що ніде не має протоколів та рішень V-ої сесії Великосушицької сільської ради, на підставі якого, був виданий Динису С. І. державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ № 053407 від 18.12.2002 року. Також з архіву управління держкомзему у Старосамбірському районі надійшла відповідь, що технічна документація на державні акти на право приватної власності на землю видані на громадян, в тому числі і на земельну ділянку, яку отримав у власність п. Динис С. І., в управління Держкомзему не надходила і в архіві не зберігається. Хоча як мені відомо, відповідальна особа повинна була здати в архів дану документацію і термін зберігання такої документації становить 75 років, а якщо така документація була, то де вона сьогодні, чому її не має, і чому вона ніде не значиться. Дуже дивним стає те, що в архіві, а також в інших державних інстанціях де зберігаються рішення сесій сільських рад району за 2002р. є в наявності рішення всіх сесій Великосушицької сільської ради, тільки відсутні чомусь протоколи та рішення V-ої сесії. Очевидним і зрозумілим є той факт, що так званої V-ої сесії не було взагалі, тому її рішення і протоколи не здавалися в архів і їх там не має, про що свідчать повідомлення із різних державних інстанцій. Крім цього, мене дивує, що за один день після проведення 17.12.2002 р. V-ої сесії, було видано 18.12.2002 року 21 державний акт на право приватної власності на землю, в тому числі і Динису С. І. , що фізично це не можливо зробити. Оскільки відповідальним працівникам сільської ради на такі дії потрібно мати згідно закону певний час для написання та видачі рішення сесії, після чого необхідно провести землевпоряднику обмір земельної ділянки, яка приватизовується, підготувати технічну документацію, яка служить підставою для видачі державного акту на право приватної власності на землю. Невже це можна зробити за один день, 21 –му громадянинові, та ще й до того зимою, коли на землі лежить сніг і не видно межі земельної ділянки. Крім цього, на запит мого адвоката із сільської ради надійшла відповідь, що в сільській раді в журналі реєстрації заяв з 1995 - 2003 роки, не має зареєстрованих заяв від Диниса С. І. про приватизацію ним землі.
Під час проведення перевірки по моїй заяві, чомусь діючий бухгалтер сільської ради п. Динис Г., яка являється невісткою п. Диниса С. І., видала працівнику міліції п. Хлібуну В. Б., протокол та рішення V-ої сесії, підписане п. Горун В. В., яке не скріплене мокрою печаткою. Виникає запитання, звідки взялося дане рішення у бухгалтера сільської ради, адже сільський голова Середницький М. С. на запит мого адвоката надіслав відповідь, що протоколи та рішення V-ої сесії в сільській раді відсутні, і згідно акту прийому - передачі вищезгаданих протоколів та рішень цієї сесії йому передано не було від його попередника Горуна В. В. Натомість в сільській раді та інших інстанціях є протоколи і рішення 4-ої, 6-ої і всіх решту сесій сільської ради. Крім цього, у наданому бухгалтером протоколі даної сесії є наявний список 17-ьох громадян, які отримали державні акти, згідно рішення V-ої сесії, а насправді, згідно даної сесії 21-ому громадянинові було видано державні акти на право власності на землю. Виникає запитання, чому в протоколі, у загальному списку не має ще 3-ьох громадян, зокрема Горун І. М., Юрса В. О. , Горун В. В., а в загальному видано 21-му громадянинові державні акти на право власності на землю, згідно рішення неіснуючої V-ої сесії. Це означає, що даний протокол та рішення V-ої сесії були виготовлені у 2008 році під час проведення перевірки міліцією, а не у 2002 році, і тому не могли бути скріплені мокрою печаткою сільської ради, так як був вже інший сільський голова. Відсутність у протоколі V-ої сесії ще 4-ьох прізвищ громадян, є свідченням того, що особа яка готувала даний протокол у 2008 році, через шість років після видачі державних актів, не пам’ятала всіх громадян яким були видані державні акти у 2002 році, згідно рішення V-ої сесії.
Крім цього, із свідчень Горун В. В. відомо, що технічна документація виготовлялась до моменту прийняття рішення Великосушицькою сільською радою від 17.12.2002 року, а підписувалась на наступний день – 18.12. 2002 року. Виникає запитання, яким чином могла виготовлятись технічна документація, коли не було рішення сесії, невже сільський голова Горун В. В. заздалегідь знав як голосуватимуть депутати сільської ради за ту чи іншу заяву з приводу приватизації земельної ділянки. Хоча і такі заяви незареєстровані в журналі реєстрації заяв, у сільській раді.
Зі свідчення Макаренка А. В. також відомо, що технічна документація могла виготовлятись до прийняття відповідного рішення сільською радою, а після такого рішення він звертався у Старосамбірський районний відділ земельних ресурсів для отримання бланків державних актів на право власності на землю для їх заповнення. Усі заповнені державні акти він передавав землевпоряднику сільської ради без проставлених дат їх заповнення. Якщо проаналізувати вище сказане, то приходжу до висновку, як земельний відділ міг за один день видати 21 державний акт, а п. Макаренко А. В. їх в цей день заповнив і передав землевпоряднику без дат заповнення, враховуючи відстань до сільської ради. А наступного дня сільський голова Горун В. В. вже видав громадянам.
Також мені стало відомо від депутатів сільської ради, що кожен з них свідчив про те, що такої сесії не було і питання розгляду заяв про надання у приватну власність земельної ділянки Динису С. І. та іншим громадянам не виносилися і не розглядалися на всіх інших сесіях у 2002 році.
Після розгляду моєї заяви мені із міліції надійшло повідомлення № 4454 від 12. 09. 2008 року, за підписом начальника Старосамбірського РВ ГУМВСУ п. Заріцького М. М. про те, що заяву з якою я зверталася 29. 07. 2008 р. в Старосамбірський райвідділ міліції по факту підроблення рішення V-ої сесії Великосушицької сільської ради IV-го демократичного скликання від 17. 12. 2002 року розглянуто, і матеріали перевірки направлені в прокуратуру району для прийняття рішення, щодо порушення кримінальної справи.
Під час проведення прокуратурою перевірки, мені стало відомо від колишніх депутатів, що п. Горун В. В. просить їх, щоб вони змінили свої свідчення в його користь, коли їх будуть опитувати в прокуратурі.
Дехто з них це зробив, даючи свідчення колишньому помічнику прокурора Дердзяку П. І. про те, що вони не пам’ятають чи була сесії, чи її не було. Але ж більша частина переконливо свідчила, що такої сесії не було, як і те, що сільським головою Горун В. В. не скликалися у 2002 році інші чергові та позачергові сесії, на яких розглядалися заяви по земельних питання 21 – го громадянина, оскільки депутати все життя проживають на території сільської ради, і знають особисто всіх мешканців сільської ради в обличчя.
Вже четвертий рік проводяться по моїй заяві перевірки, і ще до сих пір питання не вирішено. Хоча є визначений чіткий порядок приватизації земельних ділянок, а саме цей порядок визначений ст. 116 ЗК України, відповідно до якої, громадяни і юридичні особи набувають права власності і права користування земельними ділянками із земель державної і комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Є також визначений порядок приватизації земельних ділянок, - інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, яка затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 року. Зокрема нею передбачено, розробку технічної документації зі складання державного акта на право приватної власності на землю, яка розробляється в двох примірниках, перший зберігається у районних відділах земельних ресурсів, другий – у виконавця робіт. Також цією інструкцією передбачений чіткий порядок складання державного акта на право приватної власності на землю.
Даний порядок посадовими особами, відповідальними за складання технічної документації взагалі не дотриманий. В державному акті Динис С. І., на плані земельної ділянки, яку він незаконно приватизував - відсутні зображення всіх елементів і написів, зокрема, межі будинку покійного Степана М. Ю. розташованого на земельній ділянці. Це означає, що такої документації ніхто з них не виготовляв, через те, що фізично ніхто не проводив заміри і погоджував межі земельної ділянки із сусідами. Посадовими особами Великосушицької сільської ради не забезпечено порядок передачі документів, рішень, та протоколів V-ої сесії Великосушицької сільської ради до архіву. І це зрозуміло чому, адже їх просто не було в наявності, так як, така сесії не скликалася і не проводилася.
Чому посадові особи Великосушицької сільської ради не несуть відповідальності за підроблені рішення і протоколи неіснуючої V-ої сесії під час виконання ними своїх посадових обов’язків. Чому не несуть посадові особи ПП «Горизон», відповідальності за розробку технічної документації зі складання державних актів на право приватної власності на землю, на основі яких громадяни, і зокрема Динис С. І., незаконно отримали державні акти на право власності на землю. Тобто приватизація земельної ділянки в с. Велика Сушиця, яка раніше належала Степан М. Ю. відбулася з порушенням чинного законодавства. Всі ці порушення через зловживання своїми посадовими обов’язками, є очевидними, і це призвело до порушення прав, свобод та інтересів моєї сім’ї.
Підсумовуючи вище сказане, вважаю що посадових осіб Великосушицької сільської ради, та посадових осіб ПП «Горизон», відповідальних за розробку технічної документації зі складання державних актів на право приватної власності на землю, необхідно притягнути до відповідальності, за вчинення ними злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365, 366, 367, 191 КК України, які зловживаючи владою та посадовим становищем, перевищуючи свої повноваження, допустили службову недбалість та вчинили підробку документів V-ої сесії, на підставі яких незаконно було отримано державні акти на право власності на землю 21-м громадянином.
Пояснення мною написано власноручно, про що розписуюся.
______________________ Добиш М. С.
ПРОКУРОРОМ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В БЕРЕЗНІ 2013 РОКУ БУЛО
ПОВІДОМЛЕНО ПРО ПІДОЗРУ:
-
Горуна Василя Васильовича, уродженця і жителя с. Велика Сушиця Старосамбірського району Львівської області,
про те, що вінпідозрюється у службовому підробленні, а саме, у складанні і видачі завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, та розтраті чужого майна, яке було ввірене йому і перебувало в його віданні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 366, ч. 2 ст. 364, та ч. 5 ст. 191 КК України.
Було встановлено, що Горун Василь Васильович, перебуваючи в період часу з 1998 року по 2006 рік, на посаді сільського голови Великосушицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, використовуючи службове становище, в грудні 2002 року за домовленістю із секретарем сільської ради Гермак Ганною Степанівною, вчинив службове підроблення, склав та видав неправдиві документи, а саме, рішення 4-ої сесії 4-го демократичного скликання Великосушицької сільської ради, без номера, від 17.12.2002 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування», щодо безкоштовної передачі земельних ділянок 3-ом громадянам: Горун В. В., Горун І. М., Юрса І. О. в загальній кількості 4.2 га. Фактично 4-та сесія 4-го демократичного скликання Великосушицької сільської ради відбулась 02.12.2002 року і таких рішень на даній сесії відносно вищезазначених громадян, не приймалося, внаслідок чого, на підставі неіснуючого рішення 4-ої сесії, 4-го демократичного скликання від 17.12.2002 року, вищевказаним громадянам, 18.12.2002 року Горун В. В було видано, всупереч вимогам Земельного кодексу України, який вступив у дію 01.01.2002 року та Постанови Кабінету міністрів України № 449 від 02.04.2002 р., державні акти на право приватної власності на землю, і це послужило підставою для незаконного вилучення земельних ділянок площею 4.2 га. із земель Великосушицької сільської ради, загальною вартістю 56 050 грн., що спричинило тяжкі наслідки.
Крім цього, Горун В. В. перебуваючи в період часу з 1998 року по 2006 рік, на посаді сільського голови Великосушицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, використовуючи службове становище, в грудні 2002 року за домовленістю із секретарем Гермак Г. С., вчинив службове підроблення, склав та видав неправдиві документи, а саме, рішення 5-ї сесії 4-го демократичного скликання Великосушицької сільської ради без номера від 17.12.2002 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування», щодо безкоштовної передачі земельних ділянок для 17- ти громадянам: Плетеня С.В., Войтович Д. І., Середницькому М. С., Юрса Л. Д., Гермак М. М., Вовчок О.О., Вовчок С.С., Сокальська Є.О., Іваницькому Л. В., Яцинич Г. Г., Динис О. С., Динис С. І., Лещишин В. В., Гермак В. С., Гермак І. В., Клипко І. А., Поврозник І. С., в загальній кількості 10, 04 га. Фактично 5-ої сесії 4-го демократичного скликання Великосушицької сільської ради не було і такого рішення не приймалося, внаслідок чого, на підставі цього рішення, вищевказаним громадянам, 18.12.2002 року Горун В. В. було видано всупереч вимогам Земельного кодексу України, який вступив у дію 01.01.2002 року та Постанови Кабінету міністрів України № 449 від 02.04.2002 р., державні акти на право приватної власності на землю, і це послужило підставою для незаконного вилучення земельних ділянок площею 10.04 га, із земель Великосушицької сільської ради, загальною вартістю 136 890 гривень, що спричинило тяжкі наслідки.
Так, він перебуваючи в період часу з 1998 року по 2006 рік, на посаді сільського голови Великосушицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування,
використовуючи службове становище, 18 грудня 2002 року за домовленістю із землевпорядником Великосушицької сільської ради Гермак Н. М., підписав та видав, всупереч вимогам Земельного кодексу України, від 01.01.2002 року та Постанови Кабінету міністрів України №449 від 02.04.2002 р., завідомо неправдиві державні акти на право приватної власності на землю старого зразка 20-тьом громадянам: Плетеня С.В., Войтович Д. І., Середницькому М. С., Юрса Л. Д., Гермак М. М., Вовчок О.О., Вовчок С.С., Сокальська Є.О., Іваницькому Л.
В., Яцинич Г. Г., Динис О. С., Динис С. І., Лещишин В. В., Гермак В. С., Гермак І.
В., Клипко І. А., Поврозник І. С., Юрса І. О., Горун І. М., Горун В. В., що в подальшому стало підставою для незаконного вилучення земельних ділянок із земель Великосушицької сільської ради, загальною вартістю 192 940 гривень, тим самим дане діяння спричинило тяжкі наслідки.
Крім цього, він перебуваючи в період часу з 1998 року по 2006 рік, на посаді сільського голови Великосушицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування , зловживаючи владою, умисно, з корисливих мотивів в інтересах третіх осіб, використовуючи службове становище, за домовленістю із секретарем Гермак Г. С., вчинив службове підроблення, склав та видав неправдиві документи, а саме, рішення 4 –ої та 5-ї сесій 4-го демократичного скликання Великосушицької сільської ради, без номера від 17.12.2002 року обидві, «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування», щодо безкоштовної передачі земельних ділянок для 20-ти громадян: Плетеня С.В., Войтович Д. І., Середницькому М. С., Юрса Л. Д., Гермак М. М., Вовчок О.О., Вовчок С.С., Сокальська Є.О., Іваницькому Л. В., Яцинич Г. Г., Динис О. С., Динис С. І., Лещишин В. В., Гермак В. С., Гермак І. В., Клипко І. А., Поврозник І. С., Юрса І. О., Горун І. М., Горун В. В., в загальній кількості 14, 24 га. Фактично 4-ої та 5-ої сесій 4-го демократичного скликання Великосушицької сільської ради не було і таких рішень не приймалося, внаслідок чого на підставі даних рішень вищевказаним громадянам, 18 грудня 2002 року Горун В. В. за домовленістю із землевпорядником Великосушицької сільської ради Гермак Н. М., підписав та видав, всупереч вимогам Земельного кодексу України, від 01.01.2002 року та Постанови Кабінету міністрів України №449 від 02.04.2002 р., завідомо неправдиві державні акти на право приватної власності на землю вищезазначеним 20-тьом громадянам, що в подальшому стало підставою для незаконного вилучення земельних ділянок із земель Великосушицької сільської ради, загальною вартістю 192 940 гривень, тим самим дане діяння спричинило тяжкі наслідки.
Також, Горун В. В. перебуваючи в період часу з 1998 року по 2006 рік, на посаді сільського голови Великосушицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування , зловживаючи владою, умисно, з корисливих мотивів в інтересах третіх осіб, використовуючи службове становище, за попередньою змовою із Гермак Н.М зловживаючи владою, умисно, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, без законно прийнятих рішень сесій Великосушицької сільської ради, вчинивши службове підроблення, всупереч вимогам Земельного кодексу України,
який вступив у дію 01.01.2002 року та Постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 02.04.2002 року, 18 грудня 2002 року незаконно підписали та видали державні акти на право приватної власності на землю старого зразка 20-тьом громадянам: Плетеня С.В., Войтович Д. І., Середницькому М. С., Юрса Л. Д., Гермак М. М., Вовчок О.О., Вовчок С.С., Сокальська Є.О., Іваницькому Л. В.,
Яцинич Г. Г., Динис О. С., Динис С. І., Лещишин В. В., Гермак В. С., Гермак І. В.,Клипко І. А., Поврозник І. С.,Юрса І. О., Горун І. М., Горун В. В., що в подальшому стало підставою для незаконного вилучення земельних ділянок із земель Великосушицької сільської ради, чим вчинили розтрату земель загальною площею 14.24 га, завдавши збитків територіальній громаді в особливо великих розмірах на суму 192 940 гривень.
-
Гермак Ганну Степанівну, уродженку та жительку с. Велика Сушиця Старосамбірського району Львівської області,
про те, що вона підозрюється у службовому підробленні, а саме, у складанні і видачі завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки,тобто у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, та ч. 2 ст. 364 КК України.
Було встановлено, що Гермак Ганна Степанівна, перебуваючи в період часу з 1982 року по 2006 рік, на посаді секретаря Великосушицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, використовуючи службове становище, в грудні 2002 року за домовленістю із сільським головою Горун Василем Васильовичем, вчинила службове підроблення, склала та видала неправдиві документи, а саме, рішення 4-ої сесії 4-го демократичного скликання Великосушицької сільської ради, без номера, від 17.12.2002 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування», щодо безкоштовної передачі земельних ділянок 3-ом громадянам: Горун В. В., Горун І. М., Юрса І. О. в загальній кількості 4.2 га. Фактично 4-та сесія 4-го демократичного скликання Великосушицької сільської ради відбулась 02.12.2002 року і таких рішень на даній сесії відносно вищезазначених громадян, не приймалося, внаслідок чого на підставі неіснуючого рішення 4-ої сесії, 4-го демократичного скликання від 17.12.2002 року, вищевказаним громадянам, 18.12.2002 року Горун В. В. було видано, всупереч вимогам Земельного кодексу України, який вступив у дію 01.01.2002 року та Постанови Кабінету міністрів України № 449 від 02.04.2002 р., державні акти на право приватної власності на землю, і це послужило підставою для незаконного вилучення земельних ділянок площею 4.2 га. із земель Великосушицької сільської ради, загальною вартістю 56 050 грн., що спричинило тяжкі наслідки.
Знову, Гермак Г. С. перебуваючи в період часу з 1982 року по 2006 рік, на посаді секретаря Великосушицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, використовуючи службове становище, в грудні 2002 року за домовленістю із сільським головою Горун В. В. вчинила службове підроблення, склала та видала неправдиві документи, а саме, рішення 5-ї сесії 4-го демократичного скликання Великосушицької сільської ради без номера від 17.12.2002 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування», щодо безкоштовної передачі земельних ділянок для 17- ти громадянам: Плетеня С.В., Войтович Д. І., Середницькому М. С., Юрса Л. Д., Гермак М. М., Вовчок О.О., Вовчок С.С., Сокальська Є.О., Іваницькому Л. В., Яцинич Г. Г., Динис О. С., Динис С. І., Лещишин В. В., Гермак В. С., Гермак І. В., Клипко І. А., Поврозник І. С., в загальній кількості 10, 04 га. Фактично 5-ої сесії 4-го демократичного скликання Великосушицької сільської ради не було і такого рішення не приймалося, внаслідок чого на підставі неіснуючого рішення 5-ої сесії, 4-го демократичного скликання від 17.12.2002 року, вищевказаним громадянам, 18.12.2002 року Горун В. В. було видано всупереч вимогам Земельного кодексу України, який вступив в дію 01.01.2002 року та Постанови Кабінету міністрів України № 449 від 02.04.2002 р., державні акти на право приватної власності на землю, і це послужило підставою для незаконного вилучення земельних ділянок площею 10.04 га, із земель Великосушицької сільської ради, загальною вартістю 136 890 гривень, що спричинило тяжкі наслідки.
Крім цього, вона перебуваючи в період часу з 1982 року по 2006 рік, на посаді секретаря Великосушицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування , зловживаючи владою, умисно, з корисливих мотивів в інтересах третіх осіб, використовуючи службове становище, за домовленістю із сільським головою Горун В.В., вчинила службове підроблення, склала та видала неправдиві документи – а саме: рішення 4-ої та 5-ї сесій 4-го демократичного скликання
Великосушицької сільської ради без номера від 17.12.2002 року обидві, «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування», щодобезкоштовної передачі земельних ділянок для 20-ти громадян: Плетеня С.В., Войтович Д. І., Середницькому М. С., Юрса Л. Д., Гермак М. М., Вовчок О.О., Вовчок С.С., Сокальська Є.О., Іваницькому Л. В., Яцинич Г. Г., Динис О. С., Динис С. І., Лещишин В. В., Гермак В. С., Гермак І. В., Клипко І. А., Поврозник І. С., Юрса І. О., Горун І. М., Горун В. В., в загальній кількості 14, 24 га. Фактично 4-ої та 5-ої сесій 4-го демократичного скликання Великосушицької сільської ради не було і таких рішень не приймалося, внаслідок чого на підставі даних рішень вищевказаним громадянам, 18 грудня 2002 року сільським головою Горун В. В. за домовленістю із землевпорядником Великосушицької сільської ради Гермак Н. М., було підписано та видано, всупереч вимогам Земельного кодексу України, від 01.01.2002 року та Постанови Кабінету міністрів України №449 від 02.04.2002 р., завідомо неправдиві державні акти на право приватної власності на землю зразка вищезазначеним громадянам, що в подальшому стало підставою для незаконного вилучення земельних ділянок із земель Великосушицької сільської ради, загальною вартістю 192 940 гривень, тим самим дане діяння спричинило тяжкі наслідки.
ТАКОЖ СТАРОСАМБІРСЬКИМ РВ В БЕРЕЗНІ 2013 РОКУ БУЛО
ПОВІДОМЛЕНО ПРО ПІДОЗРУ:
-
Герак Надію Миколаївну, уродженку та жительку с. Велика Сушиця Старосамбірського району Львівської обл.,
про те, що вона підозрюється у службовому підробленні, тобто складанні і видачі завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, та розтраті чужого майна, яке було ввірене їй і перебувало в її віданні, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 366, та ч. 2 ст. 364 , ч. 5 ст. 191 КК України.
Було встановлено, що Гермак Н. М. перебуваючи в період з 1999 року по даний час, на посаді спеціаліста землевпорядника 2-ої категорії Великосушицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області, використовуючи службове становище, в грудні 2002 року вчинила службове підроблення, а саме, на прохання сільського голови Горун Василя Васильовича, без належних на це підстав, 18 грудня 2002 року підписала та видала всупереч вимогам Земельного кодексу України, від 01.01.2002 року та Постанови Кабінету міністрів України №449 від 02.04.2002 р., завідомо неправдиві державні акти на право приватної власності на землю старого зразка 20-тьом громадянам: Плетеня С.В., Войтович Д. І., Середницькому М. С., Юрса Л. Д., Гермак М. М., Вовчок О.О., Вовчок С.С., Сокальська Є.О., Іваницькому Л. В., Яцинич Г. Г., Динис О. С., Динис С. І., Лещишин В. В., Гермак В. С., Гермак І. В., Клипко І. А., Поврозник І. С.,Юрса І. О., Горун І. М., Горун В. В., що в подальшому стало підставою для незаконного вилучення земельних ділянок із земель Великосушицької сільської ради, загальною вартістю 201 870 гривень, тим самим дане діяння спричинило тяжкі наслідки.
Так, вона, перебуваючи в період з 1999 року по даний час, на посаді спеціаліста землевпорядника 2-ої категорії Великосушицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області, зловживаючи владою, умисно, з корисливих мотивів в інтересах третіх осіб, використовуючи службове становище, в грудні 2002 року шляхом службового підроблення, а саме 18.12.2002 року підписала та видала всупереч вимогам Земельного кодексу України, від 01.01.2002 року та Постанови Кабінету міністрів України №449 від 02.04.2002 р., завідомо неправдиві державні акти на право приватної власності на землю старого зразка 20-тьом громадянам: Плетеня С.В., Войтович Д. І., Середницькому М. С., Юрса Л. Д., Гермак М. М., Вовчок О.О., Вовчок С.С., Сокальська Є.О., Іваницькому Л. В., Яцинич Г. Г., Динис О. С., Динис С. І., Лещишин В. В., Гермак В. С., Гермак І. В., Клипко І. А., Поврозник І. С.,Юрса І. О., Горун І. М., Горун В. В., що в подальшому стало підставою для незаконного вилучення земельних ділянок, площею 14.24 га, із земель Великосушицької сільської ради, загальною вартістю 201 870 гривень, спричинивши тяжкі наслідки.
Крім цього, Гермак Н. М. перебуваючи в період з 1999 року по даний час, на посаді спеціаліста землевпорядника 2-ої категорії Великосушицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області, за попередньою змовою із Горун В. В зловживаючи владою, умисно, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, використовуючи службове становище, без законно прийнятих рішень сесій Великосушицької сільської ради, вчинивши службове підроблення, всупереч вимогам Земельного кодексу України, який вступив у дію 01.01.2002 року та Постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 02.04.2002 року, 18 грудня 2002 року незаконно підписали та видали державні акти на право приватної власності на землю старого зразка 20-тьом громадянам: Плетеня С.В., Войтович Д. І., Середницькому М. С., Юрса Л. Д., Гермак М. М., Вовчок О.О., Вовчок С.С., Сокалька Є.О., Іваницькому Л. В., Яцинич Г. Г., Динис О. С., Динис С. І., Лещишин В. В., Гермак В. С., Гермак І. В., Клипко І. А., Поврозник І. С.,Юрса І. О., Горун І. М., Горун В. В., ., що в подальшому стало підставою для незаконного вилучення земельних ділянок із земель Великосушицької сільської ради, чим вчинили розтрату земель загальною площею 14.24 га, завдавши збитків територіальній громаді в особливо великих розмірах на суму 201 870 гривень.
Прокурору Старосамбірського району
Львівській області
п. Приведа А. В.
Добиш Марії Степанівни, 22.04.1980 року
народження, уродженки та жительки
с. Велика Сушиця Старосамбірського
району Львівської області
З А Я В А
про вчинене кримінальне правопорушення
Прошу Вас прийняти міри до посадових осіб Великосушицької сільської ради, зокрема Горун В. В. та Гермак Г. С., які у змові, зловживаючи владою та службовим становищем, перевищуючи свої службові повноваження, в особистих корисних інтересах, та в інтересах третіх осіб, допустивши при цьому службову недбалість, вчинили підробку рішення та протоколу V-ої сесії Великосушицької сільської ради IV-го демократичного скликання від 17. 12. 2002 року.
В результаті зазначеної фальсифікації керівником ПП «Горизонт» Макаренко А. В., ніби-то було розроблено технічну документацію зі складання державних актів на право приватної власності на землю, на основі якої, близько 20-тьом громадянам, і зокрема гр. Динису С. І., було незаконно виданодержавний акт на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ № 053407 від 18.12.2002 року, чим моїй сім’ї було заподіяно істотну шкоду.
З даного приводу, я 29 липня 2008 рокузвернулася в міліцію із заявою, щоб перевірити законність видачі гр. Динису С. І. державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ № 053407 від 18.12.2002 року, який був виданий згідно рішення V-ої сесії Великосушицької сільської ради IV-го демократичного скликання від 17. 12. 2002 року, так як вважала, що дане рішення є підробленим, а державний акт - виданий незаконно.
Після розгляду моєї заяви мені із міліції надійшло повідомлення № 4454 від 12. 09. 2008 року, за підписом начальника Старосамбірського РВ ГУМВСУ п. Заріцького М. М. про те, що заяву з якою я зверталася 29. 07. 2008 р. в Старосамбірський райвідділ міліції по факту підроблення рішення V-ої сесії Великосушицької сільської ради IV-го демократичного скликання від 17. 12. 2002 року, розглянуто, і матеріали перевірки направлені в прокуратуру району для прийняття рішення, щодо порушення кримінальної справи.
Під час проведення перевірки по моїй заяві, працівниками міліції і прокуратури, я багато про що дізналася, і до сих пір не можу зрозуміти, чому посадові особи не несуть відповідальності за свої зловживання, від яких терпить моя сім’я. Хоча всім відомо, що в різних установах, в тому числі і в архівах відсутні рішення та протоколи V-ої сесії Великосушицької сільської ради, на підставі якого було видано державні акти на право власності на землю.
Очевидним і зрозумілим є той факт, що так званої V-ої сесії не було взагалі, тому її рішення і протоколи не здавалися в архів і їх там не має.
Мене дивує, чому прокуратура не звертає увагу на цей факт, що за один день після проведення 17.12.2002 р. V-ої сесії, було видано 21 державний акт на право приватної власності на землю, в тому числі і Динису С. І., що фізично не можливо зробити. Оскільки відповідальним працівникам сільської ради на такі дії потрібно мати згідно закону певний час для написання та видачі рішення сесії, після чого необхідно провести землевпорядникуобміри земельної ділянки, яка приватизовується, підготувати технічну документацію, яка служить підставою для видачі державного акту на право приватної власності на землю. Невже це можна зробити за один день, 21 –му громадянинові, та ще й до того зимою, коли на землі лежить сніг і не видно межі земельної ділянки.
В процесі проведення перевірки по моїй заяві, у матеріалах появився підроблений протокол та рішення V-ої сесії, підписане п. Горун В. В., яке не скріплене мокрою печаткою. Виникає запитання, звідки взялося дане рішення та протокол. Крім цього, у наявному протоколі даної сесії є наявний список 17-ьох громадян, які отримали державні акти, згідно рішення V-ої сесії, а насправді, згідно даної сесії 21-ому громадянинові було видано державні акти на право власності на землю. Виникає запитання, чому в протоколі, у загальному списку не має ще 3-ьох громадян, зокрема Горун І. М., Юрса В. О. , Горун В. В., які також отримали державні акти на право власності на землю, згідно рішення неіснуючої V-ої сесії. Це на мою думку означає, що даний протокол та рішення V-ої сесії були виготовлені у 2008 році під час проведення перевірки міліцією, а не у 2002 році, і тому не могли бути скріплені мокрою печаткою сільської ради, так як був вже інший сільський голова. Відсутність у протоколі V-ої сесії ще 3-ьох прізвищ громадян, є свідченням того, що особа яка готувала даний протокол у 2008 році, через шість років після видачі державних актів, не пам’ятала всіх громадян, яким були видані державні акти у 2002 році, згідно рішення V-ої сесії, тому допустилася помилки.
Також мені стало відомо від депутатів сільської ради, що кожен з них свідчив про те, що такої сесії не було і питання розгляду заяв про надання у приватну власність земельної ділянки Динису С. І. та іншим громадянам не виносилися і не розглядалися на всіх інших сесіях у 2002 році.
Вже четвертий рік проводяться по моїй заяві перевірки, і ще до сих пір питання не вирішено. Хоча є визначений чіткий порядок приватизації земельних ділянок, а саме цей порядок визначений ст. 116 ЗК України, відповідно до якої, громадяни і юридичні особи набувають права власності і права користування земельними ділянками із земель державної і комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Є також визначений порядок приватизації земельних ділянок, - інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, яка затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 року. Зокрема нею передбачено, розробку технічної документації зі складання державного акта на право приватної власності на землю, яка розробляється в двох примірниках, перший зберігається у районних відділах земельних ресурсів, другий – у виконавця робіт. Також цією інструкцією передбачений чіткий порядок складання державного акта на право приватної власності на землю.
Даний порядок посадовими особами, відповідальними за складання технічної документації взагалі не дотриманий. В державному акті Динис С. І., на плані земельної ділянки, яку він незаконно приватизував - відсутні зображення всіх елементів і написів, зокрема, межі будинку покійного Степана М. Ю. розташованого на земельній ділянці. Це означає, що такої документації ніхто з них не виготовляв, через те, що фізично ніхто не проводив заміри,не погоджував межі земельної ділянки із сусідами, так як і будинку Степан М. Ю. не нанесено на плані земельної ділянки, яку незаконно приватизував Динис С. І. Виникає запитання, а що робити з наявним будинком покійного Степана М. Ю., який не перейшов нікому по спадковості, а тепер будинок залишився без прибудинкової території та земельної ділянки. Через те, і така технічна документація з приводу приватизації землі у всіх установах та архіві – відсутня. Невже цього правоохоронні органи не бачать.
Посадовими особами Великосушицької сільської ради не забезпечено порядок передачі документів, рішень, та протоколів V-ої сесії Великосушицької сільської ради до архіву. І це зрозуміло чому, адже їх просто не було в наявності, так як, така сесії не скликалася і не проводилася.
Чому посадові особи Великосушицької сільської ради не несуть відповідальності за підроблені рішення і протоколи неіснуючої V-ої сесії під час виконання ними своїх посадових обов’язків. Чому не несуть посадові особи ПП «Горизон», відповідальності за розробку технічної документації зі складання державних актів на право приватної власності на землю, на основі яких громадяни, і зокрема Динис С. І., незаконно отримали державні акти на право власності на землю. Тобто приватизація земельної ділянки в с. Велика Сушиця, яка раніше належала Степан М. Ю. відбулася з порушенням чинного законодавства. Всі ці порушення через зловживання своїми посадовими обов’язками, є очевидними, і це призвело до порушення прав, свобод та інтересів моєї сім’ї.
Підсумовуючи вище сказане, прошу Вас внести відомості в ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення посадовими особамиВеликосу-шицької сільської ради, та посадовими особами ПП «Горизон», відповідаль-ними за розробку технічної документації зі складання державних актів на право приватної власності на землю, та притягнути їх відповідальності, за вчинення ними злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365, 366, 367, 191 КК України, які зловживаючи владою та посадовим становищем, перевищуючи свої повноваження, допустили службову недбалість та вчинили підробку документів V-ої сесії, на підставі яких громадянами, та Динис С. І., незаконно було отримано державні акти на право власності на землю.
________________________ Добиш М. С.
05. 12. 2012 року
До заяви додаю власноручне пояснення на 6-ти аркушах.
________________________ Добиш М. С.
05. 12. 2012 року

